Кажуть, що потрібно пройти 9 кіл пекла, аби відчути усю біль сповна. Ці 9 віршів є своєрідним чистилищем для моєї душі, вони передають весь спектр емоцій, які я відчувала. 10 вірш є 10 колом. Що ж відбувається після чистилища? Рай? Знову пекло?
Спокій. Душевний.
Я щиро вірю, що після 9 кіл жорстоких тортур життя існує щось, що дозволяє тобі переродитись, заново почати дихати на вільні груди.
Ці вірші сповнені болю, роздумів та моєї дивної філософії. Вони подекуди похмурі, як дощовий суботній ранок, коли максимально не хочеться нікуди виходити. Але потрібно виходити із цього замкненого кола болю. Потрібно знову вчитись слухати, говорити та любити( в першу чергу себе, потім інших).
Отож, як воно пройти всі 9 кіл та опинитись на 10 у цілковитому спокої?
Якось отак: