Коли я припинила бути лихою свекрухою, усі стали одержимі мною

Зла жінка, якої бояться її чоловік і син. Свекруха, яку покинула сім'я після мук головної жіночої ролі. Це була я. Тому я привила свою молоду невістку, яка зазнала насильства, та виховала її. Єдина мета - змусити головну героїню стати на мій бік! Якщо мені це вдасться, можливо я уникну жорстокого фіналу роману?... Це те, що я думала. "Матусь, погода чудова. Можливо ти могла б прогулятись зі мною?" "Матінко, я сама спекла печиво. Спробуй на смак." "Мамо, мамо..." Моя молода невістка завжди слідує за мною, залишаючи хлопчика, який стане її майбутнім чоловіком? "Мамо, мені подобається Лілі, але ти подобаєшся мені більше." Мій син, який мене жахався, прошепотів із сором'язливим обличчям. "Мадам, як довго ми будемо користуватись окремими кімнатами?" Мій чоловік, який завжди був холодним, дивився на мене очима з яких неначе капав мед.
......Чому раптом усі стали так відноситися до мене?