- Техьоне... - омега навіть і не зрозумів, що не відповів на минуле звертання, але й на це в нього немає сил відповісти. Бархатистий голос звучить так благаюче, а власне ім'я, що злітає із чужих вуст - розбурхує всі нервові закінчення, змушує тихо видихнути та стиснути простирадла сильніше. - Техьоне... - Господи, він зараз не в змозі терпіти такі тортури.
- Техьоне, я так хочу тебе, - Чонгук видихає, залишаючи тремтливий поцілунок нижче вуха. - Я втрачаю розум... - ще один, що змушує стримувати скиглення.
Автор: Loony lass
Посилання на оригінал: https://ficbook.net/readfic/11943550
Перекладач: fenriss (tg: @GR17WL)
Бета: Kateryna (tg: @Kateryna_7_7)
Художник: Юні (tg: @Julifsn)