Вони покохали восени

– Чому ти підійшов до мене? Іншим було начхати, але не тобі, – спокійний голос Джісона повертає хлопця до реальності.

– Я не знаю, – знизує плечима. – Просто відчув, що це треба зробити. От і все. Ніякого прихованого сенсу чи чогось подібного.

– Ти маєш магічні здібності? Може в тебе в роду були ворожки? – сміючись Джісон сідає за стіл разом з Хо, а той і собі тихо хмикає.

– Звісно, я мольфар у третьому поколінні

Або ав, де Мінхо не зміг пройти повз хлопця, який тихо плакав на самоті.