Історія дитячої дружби, що перетворилася на шалене кохання і погубило дві скалічені душі...
Ліам та Лоліта знають один одного з 3 років. Вони завжди були нерозлучні, виросли разом долаючи стільки життєвих пригод, але життя таке непередбачуване та гірке, що іноді навіть найближчі люди зникають з нашого життя...
А потім повертаються...
°
°
°
°
°
°
°
*MOMENT*
- Ти ж знаєш, що я не люблю каву з молоком! - прокричав Ліам так сильно, що стіни у будівлі здригнулись від його голосу
- Мені байдуже, ти теж знав, що зі мною тоді зробила та сволота, але тобі було весело... - слова із уст Лоліти лилися мов яд
- Постійно будеш згадувати мені це? М? - хлопець був на грані, крапля поту повільно стікала з його чола, а вена на шиї видавала критичний стан агресії
- Була б моя воля, я забула б тебе навічно та жаль, що це вже не можливо зробити, - ледь чутно виривалося з дівчини
- Не забудеш! Я постараюся, повір мені Лола, - він з неї знущався, йому це подобалося, усмішка на обличчі Ліама повзла угору, так що вона почала нагадувати звіриний оскал
Мене звуть Пітер, для друзів просто Піт. Я такий собі серцеїд. Щоб ви розуміли мені 16 і у мене було 18 дівчат, з них з 16ма я спав. Но в мене є декілька таємниць якими я поділитись не можу ні з ким, і першу я по секрету розповім вам відрразу: мене не цікавить жодна жінка, дівчина і взагалі особи жіночої статі мені байдужі....