Про душевні переживання, любов, що рятує, і смерть. А, ну і ще про те, як розпочати апокаліпсис.
До Вашої уваги: головний герой - Чон Чонгук. Розповідь ведеться від першої особи. Кінець справедливий, як то кажуть. Тобто, не очікуйте на появу казкової феї, яка раптом вирішить всі проблеми. Назви частин не завжди стосуються змісту кожної, але є взаємопов'язані.
Примітка: якщо деякі наукові факти не співпадають з реальністю, то вважаймо, що в цьому вигадані світі вони таки правдиві.
P.s. зараз коли дивлюся на це дещо уривчасте щось, що я написала, то більше нагадує якийсь неструктурований особистий щоденник Чон Чонгука