Якщо ти колись захочеш покохати -
кохай мене не словами, а биттям серця,
не порожніми клятвами, а вибухами доторків,
не поглядами, а полум'ям, що палить до кісток.
Якщо ти колись забажаєш весну -
я розірву грудьми кригу між світами,
розквітну шаленим цвітом у твоїх венах,
стану сонцем, що обпікає навіть уночі.
Якщо ти колись шукатимеш дім -
я стану бурею, що змітає стіни самотності,
розтрощу темряву, розірву мотузки тиші,
щоб світло мого вікна сліпило навіть у снах.
Якщо ти колись заблукаєш у мріях -
я розірву шторм, розжену хмари,
мій голос проріжеться блискавкою в тишу,
моє ім'я засяє знаком серед хаосу.
А якщо ти колись захочеш піти -
не зможеш.
Я вітром вгризуся в твої легені,
я стану пульсом у зап'ясті,
і навіть коли це більше не матиме сенсу -
я буду кохати.
Навіть тоді.
Навіть після.
Навіть назавжди.