Фальшиве зізнання

Я збираюся зробити те, що планувала дуже давно: зізнатися йому у своїх почуттях. Я б не змогла піти на такий важливий крок, будучи тверезою, саме тому зараз у моїй крові вирує алкоголь.- Ви... подобаєтеся мені. - І що ж тобі в мені так подобається? - Я не знаю... Я просто закохалася в кожну частинку вашої душі.- ...Я не розумію тебе.Так дивно. Його ласкавий голос зараз набагато грубіший за той, який я звикла чути, до того ж зріст і статура злегка відрізняються. Може це алкоголь затуманив мій розум? Ах, і... Якщо уважно придивитися, можна помітити, що його волосся на яскравому місячному світлі не переливається розкішним золотистим відтінком." Це безумство... "Переді мною зараз не хто інший, як майбутній герцог Кейбел Віллард, який також відомий як "Похмурий Жнець" на полі бою. - Кейбел. - ... Вибачте, будь ласка... - Віднині називай мене на ім'я. У цю мить, я помітила, що його вічно холодний вираз обличчя, змінився на ніжну посмішку та блискучі добрі очі. І тоді я зрозуміла, що мене негайно вб'ють, якщо таємниця мого неправдивого зізнання стане явною.