Епоха Палаючого Каменю.

15ти річна дівчина на ім'я Делія живе в невеликому містечку у власному двоповерховому будинку з матір'ю. Батько, за словами самої матері, помер ще до її народження, та ніяких фото чи згадок про нього Делія не бачила.
Одного дня матір їде по роботі, залишивши доньку саму не невизначений час. Доки мама у від'їзді, дівчину починають переслідувати нічні жахи. Та чи є вони лише жахами насправді?

// p. s. невеличкий дисклеймер: я не Леся Українка і не Тарас Шевченко, тому твір, скоріш за все, не буде таким вже гарним, але я все одно стараюся, тож давайте поважати один одного.(не кидайте в мене помідори 😔😔😔)