Мій названий чоловік був з далекої півночі, з гір, що не звикли до міського життя. Дехто вважає,що вовки дикі,живуть за первісними законами і не люблять метушні мегаполісу. Через давно угоду між нашими батьками я була зобов'язана одружитися і стати нареченою, незважаючи на те,що зовсім не бачила майбутнього чоловіка в обличчя і не пам'ятала його з дитинства. Але ж батьки знають як треба? Може, варто довіритися долі?