Меч ранить, залишаючи після себе шрами, а люди ранять - залишаючи після себе спогади.
Поступивши у коледж, Джісон сподівався почати нове життя, проте його минуле наздогнало і тут. Про страх, сором, недосказаність і прийняття своїх емоцій.
ДИСКЛЕЙМЕР :
! в роботі присутні можливі тригери !
Ненормативна, нелітературна лексика, лайка і подібне використані у творі з метою кращої передачі характеру персонажа та атмосфери історії.
Розповідь є цілком вигадана і ніяк не стосується реальних осіб. Описане в тексті не відображає світогляд автора, написане слід сприймати як окрему історію із своїми темними та світлими сторонами.
p.s. автор немає нічого проти описаних навчальних закладів чи факультетів, щодо яких у тексті використано багато гіперболізації.
Також для зручності, у роботі збережено звичну для України систему освіти (не корейську, де навчальний рік починається з весни).
Дякую за увагу, приємного прочитання!