через сотні лікарських коридорів.

Тік-так, годинник нескінченно довго проклацував хвилину. Нас було четверо: хан сидів прикривши лодонею руку, а поряд лежало два тpuпи- фелікс і Хьонджин. Серце Джисона шалено калатало. Не варто була туди лізти, та хто знав, що у їхньому універі узагалі існує аудиторія N15?

- Мінхо, швидше, у обох ще є пульс! Ми встигнемо!

Один день змінить усе.
"ТИ НАСТУПНИЙ!"- ця фраза більше ніколи не вийде з його голови й буде блукати безмежними хащами провини. Тепер, Лі, ти будеш вічно винити себе за те, що не скористався моментом.

***

Ну, або ж історія про кроваві коридори закинутої лікарні десь у тьмяному світлі нескінченно моторошних подій. Там, де ти не захотів би опинитися нізащо.

Можливо, ти все-таки зміниш свою думку щодо моїх робіт і перестанеш вважати їх дитячими казочками полинувши у темну безодню помаранчево-жовтих барв цієї історії. Повір, тобі сподобається))

from: tony.a
for: someone (K.X.)