- Зірки більше не на нашій стороні, - очі юнака все ще дивились вдалечінь, а тихий голос сколихнув демона сидячого поблизу хлопця.
- Зірки ніколи не були на нашій стороні. Ніхто не був. Іноді світ забуває, що він живий, - він не міг навіть підвести очі на нього. Між ними залишилось лише глухе ехо.
- А небеса?
- Там до болю шумно.
- Наскільки шумно?
- Подивись на море.
- Серйозно?
- Прошу, просто подивись,- звичайно, Лі не зрозумів до чого тут небеса і море, проте підкорився словам демону, які лунали, як під дією гіпнозу, - Закрий очі та відчуй його шум. Відчуй, як воно виривається. Кричить, просячи допомоги, - хлопець сильніше охопив себе руками, прислухаючись до шуму, паралельно слухаючи спокійний голос демона,- Що відчуваєш зараз?
- Холод? Спустошення? І хаос?
- Вірно. У небесах зараз панує хаос. Справжній хаос. І він набагато страшніший за той, за який говорять в книгах.
Todos los derechos reservados