(Pas) un vrai mariage

Проходять останні десять хвилин, інтригуюча музика грає з усіх сторін просторого залу. Ще за мить двері, що приховували його друга, відкриваються навстіж.

- Як розуміти? - шепоче хтось збоку.
- Це відмова? - собі спантеличено питають ділові партнери.
- Таке я бачу вперше, - охають леді.
- Наречений справді втік? - добиває Чона і той спотикається на рівному місці.

Погляди тисячі присутніх приковані до нього. Хтось дивиться з байдужістю, а хтось уже непритомніє.

«Чому...?», - думає Чонгук відчуваючи, як образливо щипає очі.
«Ми ж пообіцяли», - знову промайнуло в голові.
«Він передумав? Але... мені здалося...»