Пролог - «Пульс війни»
Ніч була безжальною - холодна і мовчазна, як сама смерть. Ліс дихав тінями, а зорі, мов свідки стародавніх битв, блищали над головами, що стояли на варті. Далеко вдалині лунали стріли і вибухи, але тут, у цій крихітній точці на карті, панувала напруга - наче весь світ затамував подих.
Вогонь стояв із затиснутими кулаками, очі пильно вивчали темряву. Поруч - Валькірія, холодна і спокійна, але кожен її рух видавав внутрішню боротьбу. Вони були не просто командиром і бійцем - вони були тими, хто тримав цей крихкий фронт, хто бачив більше, ніж більшість могла уявити.
- Ця війна - не лише про зброю і стратегії, - мовив він, не відводячи погляду від лінії горизонту. - Вона про те, хто залишиться людиною, коли все навколо перетвориться на хаос.
Її погляд зустрів його, і в нім палала рішучість.
- Ми тримаємося не лише заради себе, а заради тих, хто вже не може боротися.
Вогонь кивнув. Попереду - невідомість. Але вони були готові крокувати у неї разом.
І саме в цей момент, коли ніч огортала все навкруги, пульс війни почав битися у їхніх серцях.
Історія Бетані і Джона триває - але що ж робити, коли минуле несподівано повертається, щоб розтрощити тендітний світ? Після важких подій першої частини їхні стосунки здаються крихкими, а спільне майбутнє - під великим питанням.
Бетані проходить крізь лабіринт невисловлених слів і прихованих очікувань, які формують світ навколо неї, та бореться за право бути собою. Водночас Джон стикається з привидами власного минулого - таємницями, які довго ховав і які тепер вибухають у його житті з несподіваною силою.
Їхні почуття перевіряються новими викликами: від страху втрати до боротьби за свободу і право на власний вибір. Чи вистачить у них сил, щоб подолати минулі гріхи і зробити крок назустріч майбутньому?
(Книга може містити складні та чутливі теми)