Ця книга - про ту любов, яка не закінчується з розставанням. Про те, як пам'ять не питає дозволу залишитися. Про голос, який ми впізнаємо серед тисяч. Про погляд, який шукаємо, навіть коли знаємо - не знайдемо. У кожному з цих віршів - тиха туга і ніжне сподівання. Це історія про жінку, яка не змогла забути. Але навчилася жити. Збірка написана з граничною щирістю й болем, що ще тремтить під шкірою. Тут немає драми заради драми - лише відвертість і жива емоція. Присвячується: Для тих, хто носить у собі когось, для кого любов - не спогад, а частина дихання.