Story cover for Собрать осколки снова  by bangtan_jkff
Собрать осколки снова
  • WpView
    Reads 130
  • WpVote
    Votes 18
  • WpPart
    Parts 18
  • WpView
    Reads 130
  • WpVote
    Votes 18
  • WpPart
    Parts 18
Ongoing, First published Jul 31
Mature
5 new parts
- Этого не может быть -  ответил Чонгук, стоя на пороге и видит девушку, которую когда-то любил до безумия.  Его голос был ровным, но глаза... глаза скрывали что-то глубже - боль, которая не исчезла даже со временем.

Чонгук сам стоит в шоке от увиденного.  Он узнал ее сразу.

 Она застыла на месте, словно время остановилось.  В ее глазах промелькнула буря эмоций: удивление, тревога, воспоминания и наступающие слезы.  Ее руки немного дрогнули, но она не сделала и шага назад.  Только молча смотрела на него.

 Когда-то между ними было все.  Им было по семнадцать.  Длинные дни в объятиях, теплый, смех, раздававшийся даже в самые темные дни.  Они были одним целым - будто созданы друг для друга.  Их души сплелись так плотно, что, казалось, ничто не способно разорвать эту связь.

 Но именно это и стало ловушкой.

 Ее дядя - единственный член ее семьи, который хотел для нее только "лучшего" влиятельного человека, а Чонгук тогда был лишь студентом юридического.
All Rights Reserved
Sign up to add Собрать осколки снова to your library and receive updates
or
Content Guidelines
You may also like
"Несподіваний поворот долі" by AlexaStay1734
39 parts Ongoing
Після того, як моє серце розбили на дрібні уламки, я дала собі слово більше ніколи не закохуватися. Це була єдина броня, яку я могла створити, щоб не відчувати болю. Але однієї ночі, зовсім несподівано, я зустріла його. Його погляд... Він був таким глибоким, що здавалося, ніби бачить мене справжню - ту, що ховається за масками. Спочатку я відчайдушно чіплялася за свої стіни, наче вони могли врятувати мене від почуттів, які почали народжуватися. Але він, із м'яким голосом і невимушеним сміхом, який звучав, як літо, розбивав їх по шматочках. Його теплі слова й спокійна впевненість змушували мене повірити, що, можливо, я знову можу довіряти, знову можу любити. Я спостерігала за собою, як з кожним днем перестаю боротися, як поволі здаюся. І врешті, в його присутності, зрозуміла: серце, хоч і розбите колись, все одно здатне битись знову.
ЗОЛОТАЯ КЛЕТКА КОРОЛЯ-УБИЙЦЫ  by D_ash_A_
59 parts Ongoing
Третья книга из трилогии «КОРОЛИ-УБИЙЦЫ» 1. НАКАЖИТЕ КОРОЛЕЙ-УБИЙЦ ( Адам и Анна) ✅ 2. МАФИОЗИ - МОЙ СПАСИТЕЛЬ (Джеймс и Эмбер) ✅ 3. ЗОЛОТАЯ КЛЕТКА КОРОЛЯ-УБИЙЦЫ ( Марио и Валери) Валери Скай Холд - девушка, которая перешла в 10 класс и уже должна выйти замуж. Белокурые волосы, ангельская внешность. Часто думают, что внешность совпадает с характером. Но не в ее случае... Всю жизнь ей запрещалось общаться с мужчинами, чтобы ее девственность досталась «тому самому» . Но захочет ли она отдаться ему? Марио Кент Джошуа - будущий Капо Италии. Мужчина внушительных размеров, широкоплечий, высокий и с темными волосами. Хищный, темный взгляд и акулья ухмылка - его козыри, которые бесспорно оказывают свой эффект. К чертикам уверен в себе. Что же будет, если ему отказать? На их пути много препятствий.. Самовлюбленность, чрезмерная уверенность в себе, сложный характер. К чему это приведет? Узнаем)
You may also like
Slide 1 of 10
"Несподіваний поворот долі" cover
ЗОЛОТАЯ КЛЕТКА КОРОЛЯ-УБИЙЦЫ  cover
Гріхи минулого cover
Вона буде не така як усі cover
Греховные истории  cover
Украденная  cover
Зламана коханням cover
OBSESSION / ОДЕРЖИМІСТЬ |18+ cover
Осень в твоих глазах cover
ДОЗВОЛЬ МЕНІ ЗАЛИШИТИСЯ НА НІЧ || 18+ cover

"Несподіваний поворот долі"

39 parts Ongoing

Після того, як моє серце розбили на дрібні уламки, я дала собі слово більше ніколи не закохуватися. Це була єдина броня, яку я могла створити, щоб не відчувати болю. Але однієї ночі, зовсім несподівано, я зустріла його. Його погляд... Він був таким глибоким, що здавалося, ніби бачить мене справжню - ту, що ховається за масками. Спочатку я відчайдушно чіплялася за свої стіни, наче вони могли врятувати мене від почуттів, які почали народжуватися. Але він, із м'яким голосом і невимушеним сміхом, який звучав, як літо, розбивав їх по шматочках. Його теплі слова й спокійна впевненість змушували мене повірити, що, можливо, я знову можу довіряти, знову можу любити. Я спостерігала за собою, як з кожним днем перестаю боротися, як поволі здаюся. І врешті, в його присутності, зрозуміла: серце, хоч і розбите колись, все одно здатне битись знову.