
Я схилила голову. Тіло горіло ві д злості, але сльози так і не прийшли. −Ти забрав усе. −Не я один. Але так, я доклав руку... −Навіть моє ім'я. −Ім'я - це лише ярлик. Ти завжди будеш собою. Я реготала, і цей сміх звучав хрипко, несамовито. −Яка ж я дурна. Думала, що ти... Яка ж я дурна... Мабуть, інакше й бути не могло. Твоє життя завжди було побудоване на брехні та секретах - я склала руки на грудях. −Що я що? −Що ти мене любиш.All Rights Reserved