Спалені Живцем

Ніч завжди пахне бензином, кров'ю та зрадою. Хтось народився для світла. А хтось - для темряви, де кожен крок може стати останнім. Любов ніколи не приходить тихо. Вона не шепоче ніжних слів і не торкається легкою долонею. Вона приходить бурею, ламає, рве, залишає криваві сліди на тілі й душі. І коли ти дозволяєш їй увійти - назад дороги вже немає.

Ашер Брукс...
Я не створений для кохання. Мій світ - це хаос і бруд, крики, вогонь і сталь. Я знав лише жагу, адреналін, біль і тіла без облич. Але вона... Вона стала моїм прокляттям і моїм наркотиком. Мій янгол з очима зляканого оленя. Така чиста, що мені хочеться бачити, як вона брудниться від дотику моїх рук. Така світла, що я бажаю загасити її сяйво у власній темряві. Вона не розуміє: коли я кохаю, я руйную. А коли я руйную - дороги назад немає.

Беатріс Віллоу...
Я мріяла про справжнє кохання. Про те, що змусить серце битися швидше, що позбавить сну й подарує відчуття життя. Я гадала, що це буде світло. Але замість світу квітів і тепла - я отримала світ пороху й крові. Я закохалась у того, в кого ніколи не слід було навіть дивитися. Я могла втекти. Мала тікати. А