Get me if you can, mr Holmes

А тоді Шерлок бісів Голмс стрибув, начхавши на все. На очах у містян і преси, найкращий детектив Лондона стрибнув на вірну смерть, щомиті наближаючись до Вільяма. В сумних очах, багряних, мов пролита кров на думку Вільяма, або ж яскравих, мов рубіни в очах Шерлока, відбився розмитий силует, що стрімко, мов птах, несе свободу, летів на зустріч, в благанні простягаючи руки все ближче і ближче. В мить, коли детектив нарешті спіймав його, і захопив в свої дбайливі обійми, намагаючись захистити його голову власним тілом, Шерлок м'яко прошепотів:
-Ліаме, нумо жити. Разом.
І в ту мить Вільям зрозумів, як сильно прагне просто жити. І в наступну ж секунду вони зіткнулися з твердою мов камінь поверхнею води, і перед тим, як свідомість покинула його, кожним сантиметром його тіла заволодів нестерпний біль.