_val_books
- Перестань, Клер. Невже ти серйозно віриш у це?
- Не вдавай, ніби ти на мене не сердишся, - продовжувала я. - Знаю, ти думаєш, що у всьому винна я. Я бачу
це в твоїх очах щоразу, коли дивлюся на тебе.
- Клер, це нечесно.
- Бачиш, ти цього не заперечуєш.
Етан опустив погляд.
- Я...
Ми обидва підняли очі, коли почули кроки, що наближалися.
- Ось ти де, Етане, - простягла Кассандра, тримаючи два келихи з шампанським. Її золотаве плаття з
блискітками облягало тіло, вигідно підкреслюючи всі вигини. На мені ніколи жодна сукня так не сиділа. - У
вас все гаразд? Твоя мати попросила мене знайти тебе. Твій дідусь ось-ось підніметься на сцену.
Етан кивнув.
- Дякую, Кассандро. Я...
- Я якраз збиралася йти, - вставила я. Прямуючи до дверей, я міцно стискала браслет. Я зупинила таксі, сіла
на заднє сидіння та відвернулася від вікна. Я не могла дозволити їм побачити мої сльози