🤍 Перше кохання 🤍

Перше знайомство, та наші стосунки 💞

Перше кохання, і на скільки сильні почуття 💔 (коротка історія)

Я Соня, мені 16) Я живу в селі та навчаюся в 11 класу,в мене є хлопець, але часом я задумуюсь над думкою, що досі закохана в колишнього❤️
Ім'я я не буду казати, це взагалі не важливо, йому 16, і я була по вуха в нього закохана. Познайомились ми несподівано, в мене був останній дзвінок, і ми пішли святкувати з однокласниками та просто друзями цей чудовий день. Ми пішли на ставок, купались, і ось там я вперше його побачила, він був таким милим, веселим, він для мене здався найкращим на світі, і я хотіла його бачити постійно). Саме з того дня розпочалося наше спілкування, ми постійно з ним розмовляли по телефону, переписувались, зустрічались, цілувались, обіймались, я була на сьомому небі від щастя, тоді я була щаслива як ніколи. Потім в нас розпочались сварки, ми розійшлися, але згодом знову зійшлися. Але нажаль це тривало не довго, ми знову розійшлися, і  знову через якусь дрібничку. Потім знову зійшлися, і це тривало довго, але остаточно розійшлися після однієї прогулянки, це був найгірший день в моєму житті!
‌Це була субота, ми пішли прогулятися, все було добре, ми сміялися, але якось зайшла тема за його друзів, хочу зауважити, що його друзі завжди були проти наших стосунків, і дівчата до нього клеїлися, і намагались нас посварити. І саме тоді, я сказала, щоб вони не влазили в наші стосунки, і що дівчата до нього клеяться, кажуть про мене погані речі, і після цієї сварки, ми розійшлися в дві дороги. Прийшовши одна додому, я написала, що між нами все скінчено, він спочатку заперечував, казав що любить, щоб я не ображалась, і так далі, а я сказала ні, ми розходимось. І вранці я прочитала слова, від яких я була шокована "Я тебе не любив і не люблю, я просто тебе використав, і боявся, щоб ти собі  нічого не зробила", саме після цього наше спілкування з ним закінчувалося. Хотя ми переписувались пару раз, але тільки привіт, як справи, що робиш, як завжди.... З часом я знову почала закохуватись, в мене були нові знайомства, він виїхав з села додому, ми довго не бачили, і я його майже забула. В мене з'явився хлопець, мені дуже з ним добре, це саме та людина, яку я шукала...але .......саме одного зимового вечора 14.01.2021 я лежала на ліжку, слухала музику, до нас ходили щедрівники, це було круто і весело, якби не одно щедрівка, після якої я плакала..... Загавкали собаки, я виходжу дивлюсь, стоять хлопці, співають, відкриваються двері і напроти стоїть він...та людина через яку я не досипала, плакала ночами, хвилювалася, це на стільки було несподівано, він на мене так дивився, як тоді, літом, останнім дзвоником, я стоявши в ступорі, згадала за хвилину всі моменти з ним, його очі мов пронизували мою душу, після того він обернувшись пішов з друзями.... після цього моменту, я зрозуміла на скільки він для мене дорога людина, і забути всі моменти з ним, просто не можливо....і шо все таки ще досі, ще десь в душі в мене залишилися до нього почуття....💔
‌

Поки що це все, але я гадаю, що це ще не кінець 🤍