від ненависті до любові один крок

👨‍👩‍👧‍👧-------_______👨‍👩‍👦‍👦

Уже вечір ми одяглися і пішли у машину
Моя сукня

Тоні

Ми під'їхали до великого будинку.
І вийшли на подвір'я. Тато позвонив у звінок і нам відкрив чоловік років десь 50.
Містер Чон: О Субін проходить.
Тато: привіт Кусон.
Місіс Чон: це мабуть твої дочки.
Мама: так це Аліша і Тоні.
Містер Чон: і хто з них моя невістка.
Аліша: я містере Чон.
Місіс Чон: проходить у будинку а дівчата піднімайтеся на третій поверх.
Ми пішли на сходи і я почула сміх дуже знайомий сміх.
Аліша: мені здається чи я чую сміх Джина
Тоні: я теж його чую.
Ми підійшли до дверей і почули розмову.
Невідомий 1: хлопці як я можу вийти за ту яку не люблю.
Невідомий 2: твоя мама казала що у неї є сестра. Це мені на руку.
Невідомий 3: Чімін вічно ти з дівчатами найди нарешті дівчину яку будеш любити як я Тоні.
Дівчата (пошепки): джин???
Аліша: відкриваємо?
Ми відкрили двері і побачіли всі знайомі лиця навіть стерви нашої школи.
Ла Ліса
Стерва школи. По її словам майбутня дружина Чонгука.
Чімін: дівчата привіт.
Тоні: по-перше в мене є хлопець а по друге хто тут син містера і місіс Чон.
Чонгук: я а що.
Тоні: знайомся твоя майбутня дружина Аліша
Аліша: а можна відмовитися від браку.
Чонгук який тільки відійшов від шоку почав говорити.
Чонгук: ти не хочеш за мене заміж.
Аліша: Гук пробач але ти достойний кращої.
Чонгук: але я хочу щоб ти була моєю дружиною.
Аліша: можна я подумаю
Чонгук: можеш піти в мою кімнату.
Аліша: відведеш
Чонгук: звичайно..
Гук привів мене в кімнату і пішов я стала біля великого вікна і почала роздумувати над тим чи точно я хочу цього шлюбу.
Але мої думки перебили чиїсь руки на моїй талії.