«Очі кольору крові та стиглої вишні» («Глаза цвета крови и спелой вишни»)

Невміння вибачати (Неумение прощать)💔

Після цього паршивого дня і сварки з вітчимом я була дуже зла, на стільки що мені здавалося , що мною керує сам Диявол і я нічого не розумію. І тут в мою голову приходить ідея для помсти. Швидким темпом не помічаючи нічого на своєму шляху я буквально залітаю в кухню. Направляючись до шкафчика з кухонним знаряддям я прокручую свій план в голові від чого я відчуваю як все моє тіло охоплюється злість та бажання помсти. Я взяла в руки великого загостреного ножа та ще раз в голові прокрутила свій план. Акуратно заховала його під свою кофту і попрямувала в кімнату до вітчима.
На моє щастя я нікого не зустріла по коридорі і спокійно піднялася по сходах на другий поверх. Всі вже давно тому я вирішила обережно вийняти ножа та взяти його в руку , щоб бути готовою. Ось я вже стою перед кімнатою яка мені потрібна. В мені немає ні каплі сумніву в тому що я збираюся зробити.
Я намагалася обережно відкрити двері, але вони зрадницьки почали скрипіти і цей звук роздався ехом по поверсі. Я боялася, що когось могла збудити і хтось вийде і побачить мене тут із ножем тому я швидко зайшла в кімнату та закрила двері. Вітчим все ще спав навіть не звернув увагу на шум.
Із зжатим з усією силою в руці ножем я підійшла до ліжка де він спав. Згадуючи всі події вчорашнього дня я підняла руку з ножем над його грудьми і вже була готова те від чого потім пожалію. Про те як тільки мої очі привикли до тусклого світла я побачила картину яка заставила мене завмерти на місці. Вся подушка булав бордових плямах які були на підлозі і на бильці ліжка. На потилиці була велика рана від удару з якої лилася кров , а шия була перерізана.
Я глянула на свої руки і побачила ніж який взяла з собою. І тут я згадала , що хотіла зробити буквально кілька секунд тому і зі страху та з усієї сили кинула ніж на підлогу. Не розуміючи того що я робою я взяла голову вітчима в дурній надії що він ще живий та почала кричати не своїм голосом та плакати. Голова почала кружитися, в очах темніти а до горла підступати нудота і я схватилася за край ліжка однією рукою а іншою за приліжкову тумбу щоб не впасти.
В кімнату прибігла тітка( сестра вітчима) і вивела під руки мене до кухні. Тільки там я змогла розгледіти свої кисті рук які були в крові яка великими бордовими каплями падала на білосніжну підлогу та на мій одяг та взуття. Поки я тремтячими руками відкривала воду щоб змити все з себе тітка покликала слуг щоб зробили мені м'ятного чаю та повідомили всім що сталося ( а в домі було не мало людей: тітка та її чоловік, бізнес-партнери зі своїми жінками та найкращий друг вітчима зі своїм сином), а сама пішла до телефону та подзвонила в поліцію. Після цього вона відвела мене в кімнату.

(После этого паршивого дня и ссоры с отчимом я была очень зла, настолько что мне казалось, что мной руководит сам Дьявол и я ничего не понимаю. И здесь в мою голову приходит идея для мести. Быстрым темпом не замечая ничего на своем пути я буквально залетаю в кухню. Направляясь к шкафчику с кухонным орудием я прокручиваю свой план в голове от чего я чувствую как все мое тело охватывается злость и желание мести. Я взяла в руки большого заостренного ножа и еще раз в голове прокрутила свой план. Аккуратно спрятала его под свою кофту и направилась в комнату к отчиму.
На мое счастье я никого не встретила по коридору и спокойно поднялась по лестнице на второй этаж. Все уже давно поэтому я решила осторожно вынуть нож и взять его в руку, чтобы быть готовой. Вот я стою перед комнатой которая мне нужна. Во мне нет ни капли сомнения в том, что я собираюсь сделать.
Я пыталась осторожно открыть дверь, но они предательски начали скрипеть и этот звук раздался эхом по этажу. Я боялась, что кого-то могла розбудить и кто-то выйдет и увидит меня здесь с ножом поэтому я быстро зашла в комнату и закрыла дверь. Отчим все еще спал даже не обратил внимания на шум.
Со сжатым со всей силой в руке ножом я подошла к кровати где он спал. Вспоминая все события вчерашнего дня я подняла руку с ножом над его грудью и уже была готова сделать то от чего потом пожалею. О том как только мои глаза привыкли к тускло света я увидела картину которая заставила меня замереть на месте. Вся подушка была в бордовых пятнах которые были на полу и на спинке кровати.На затылке была большая рана от удара с которой лилась кровь, а шея была перерезана.
Я посмотрела на свои руки и увидела нож какой взяла с собой. И тут я вспомнила, что хотела сделать буквально несколько секунд назад и из страха и со всей силы бросила нож на пол. Не понимая того что я делаю я взяла голову отчима в глупой надежде что он еще жив и начала кричать не своим голосом и плакать. Голова начала кружиться, в глазах темнеть а к горлу подступала тошнота и я схватилась за край кровати одной рукой а другой за прикроватную тумбу чтобы не упасть.
В комнату прибежала тетя (сестра отчима) и вывела под руки меня на кухню. Только там я смогла разглядеть свои кисти рук которые были в крови которая большими бордовыми каплями падала на белоснежный пол и на мою одежду и обувь. Пока я дрожащими руками открывала воду чтобы смыть все с себя тетя позвала слуг чтобы сделали мне мятного чая и сообщили всем что произошло (а в доме было не мало людей: тетя и ее муж, бизнес-партнеры со своими жёнами и лучший друг отчима со своим сыном), а сама пошла к телефону и позвонила в полицию. После этого она отвела меня в комнату.)