Угору, до сонця
Тягнуться рожеві голівоньки.
Униз, до землі
Падають знов зівьялі пелюсточки.Що сталося з ними?
Чому не рожеві?
Можливо, занадто спекотно?
А може, нічим дихати їм?Навколо усі ці люди,
Егоїстов та дикарів ціла товпа.
Пройдуть та зірвуть.
Навіщо? А так закортілося їм.З жахливим гуркотом потім,
Проїде велика машина,
А з труби диму стільки!
Матінко рідна, жах-то який!А потім я йду – і нема квіточок,
Обабіч доріг лишень жухла трава.
Якось сумно стає,
А чому?Да хтож його знає,
А думка моя для усіх ціх людей –
Непотріб, сміття, банальщина.
Може, це правда, а може і ні...Може усім нам, хоч раз,
Пройтися, залюбоватися, не шкодити, а?
Складуться якіїсь строки у вас у головах,
Нічого поганого нема у віршах.Збережімо природу,
Збережімо все людство!******
Ахах, я что, начал волноваться об экологии?
Ладно, эта штука на какой-то там конкурс типа и темой было как раз "а го за норм экологию", и её мне нужно сдать до пятницы. А и это, у меня температура, поэтому так бредово.
ВЫ ЧИТАЕТЕ
👁Стишки и прочая ересь👁
PoetryТут будут мои стихи (ещё возможно рисунки или какие-то рандомные тексты)