Одного дня зустрів лелека ґаву
І ґава та, безтактна та кульгава
Вважала, ніби має право вчити :
- Не соромно тобі так, брате, жити?Ти кожен жовтень, кинув справи та роботу
Збираєш речі та рушаєш до польоту.
Летиш туди, де тебе не чекають...
Де навіть імені твого не знають.Не те що я... Я цілий рік удома!
Ніколи не заставне мене втома.
Живу, працюю лем на благо батьківщині!
Не соромно літати на чужину?-Може і так, та пом'ятай, мій милий друже,
Що жити можеш навіть у калюжі.
Замерзну, як не полечу на Південь...
Та пом'ятай, що прийде знов Великдень
І знов я повернусь к собі додому!
Не можна порівняти нас з тобою.А ти, мій милий читачу, запом'ятай :
Ніколи ґаву та лелеку не рівняй.(С.Я.)
20.09.2021
ВЫ ЧИТАЕТЕ
2. Goodbye
PoetryЛишь мелодия флейты в охрипшей душе... (Стихи) Большинство рисунков принадлежат Александре Харитоновой Обложка от @IRIS_CLARK