Чому ти знов сумна?
Печаль тебе сповня.
Чи в тім моя вина,
Що ти така сумна?
Чому я чую жаль в твоїх словах?
Ти знов ховаєш біль в своїх очах.
Сумна не має прихистку душа.
Чому ти знов сумна?
Печаль. Твоя печаль не має меж,
Тебе покрила плетивом мереж,
Сповня твій зір затаєна сльоза.
Печаль тебе сповня.
Чи в тім твій біль, що стали мовчазні?
Моя душа стомилася в борні.
Вина моя, що не знайду слова.
Чи в тім моя вина,
Що ти мов диво-квітка чарівна,
така прекрасна, чиста, як весна -
Сумна? І серце жалем наповня,
що ти така сумна...
