Jaden Hossler

part 14

📍office
Ми двоє першим ділом пішли до нього в кабінет
Дж-на, на сьогдні все-він протягнув мені стопку якихось документів з якими треба було розібратись
К-окей, зроблю
Дж-я в тобі не сумніваюсь
Я усміхнулась і ми приступили до роботи
Пів дня пройшло спокійно, я зробила вже половину завдання, збираюсь зараз іти на обід але схоже не вийде...
До нас на поверх вірвалась блондинка, явно зла і чітко не звертаючи ні на кого уваги направлялась в кабінет начальника
-вибачте, до містера Хаслера зараз не можна!-сказала я коли та вже була перед його дверима
?-а ти...-сказала вона скрізь зуби а повернувшись до мене завмерла на сикунду а потвм полетіло-Ах Каміла? Нова мама Мії?!-кричала та вже на мене так що я не витримала і вийшла з-за столу і стала напроти неї
К-ну я Каміла і?
?-де. моя. донька?!
К-а я звідки знаю? Хто ви взагалі і яке право ви маєте на мене кричати?!
Медс-я? Медісон Левіс, МАМА Мія! А не ти!
К-*ах, да, як я зразу не
здогадалась?!*
Тут в коридор вийшов Джейден, видно почув крики своєї «любимої». Було видно, що він не очікував, бачити тут Медс та щей чути наші розборки
Дж-що тут сталося?!
К-містер Хаслер...-я не вспіла договорити як мене перебили
Медс-якого чорта ВОНА-не довольно скосилась та на мене-проводить час з МОЄЮ донькою?!-не унімалась вона
Дж-таак.. ти іздіваєшся? Левіс ти три роки не появлялась в моєму житті чи тим більше житті Мії, вона тебе навіть не знає і не дізнається, а тепер, коли Мі нарешті когось прийняла за маму, ти обявляєшся?! До Ками не лізь, вона тут нідочого!
Медс-Оо ще краще, тепер «Кама»-вона засміялась-і чим вона краще мене? Може трахається краще?-вона пройшлась по мині знизу верх оцінюючим поглядом-хоча ні...
Дж-закрий рот Медісон!-вже не витримав Джейден і повисив голос-я все сказав, не появляйся в нашому житті!
Медс-добренько-усміхнулась та і вже майже вийшла але різко розвернулась і добавила дивлячись мені в очі-будь акуратна, з Чейзом я добре дружу-ухмильнулась та і вийшла не давши мені і слова сказати
Дж-що це означало?
Я опустила голову
К-у Хадсона є фотки, мої...-тихо говорила я
Хаслер підійшов до мене і поклав руку на плече заспокоюючи
Дж-ті..які я думаю?-я кивнула ледь замітно-чш..спокійно-він обійняв мене-все дуже відкрито?
К-ні, в білизні і естетично, але...
Дж-ну тоді Річардс заспокойся навіть якщо він це кудись викладе тобі нема чого стидатися, зрозуміла?
Я кивнула і усміхнулась
Ми ще трохи пообіймались просто бо обом не хотілось відстронятись і разом пішли обідати