-йдемо прогуляємось -та чому б і ні, йдемо Дівчата пішли до центру міста.На вулиці було досить тепло. Дув легкий вітер. Нові подруги багато веселились. Бет дізналась що Вікторія теж грає на бас-гітарі.Ось вони сидять на лавці, коли до них підходять чоловіки +30 років -Привітик дівчатка, не хочете познайомитись?-запитав один чоловік і зразу підсів до дівчат -Дякую, але нам не потрібні такі знайомі.-сказала Бет і взяла подругу за руку.Вони хотіли вже йти, але чоловіки перегородили їм шлях -Будь-ласка відійдіть.-сказала налякана Вікторія -Чому ви вже тікаєте ?Ми хотіли ще з вами пограти.-сказав чоловік -Вік, дзвони в поліцію.-сказала Бет Коли дівчина вже дістала телефон, та один з чоловіків вихватив його, а інші схопити дівчат ззаду. Бет почала кричати, щоб хтось почув та допоміг. Той чоловік що тримав її майже відразу закрив рот та вдарив в живіт. Сльози... Дівчина заплакала. Різкий біль. Тут вона зрозуміла що втрачає свідомість Бет прокинулась в якійсь кімнаті. Там було дуже світло, дорогі меблі, велике вікно. ВІКНО.... Можна втекти? Дівчина встала з великого ліжка та підійшла до вікна. На вулиці було досить сонячно але.. поверх 10-15. Не втечеш.. Тут вона почула запах...печива? Тут вона чує кроки за дверима. Ось ще одна мить і...двері відчинились... Бет зажмурила очі від страху -Ой, ти вже встала, доброго ранку. Беатріче почула дуже знайомий грубий та приємний голос-Давід! Вона розплющила очі та побачила свого вчителя в одних шортах. Його тіло.... Так Бет не дивись туди
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
-Таккккк, як я сюди потрапила? -А, ти про це..? Ну я так розумію на вас з подругою напали якісь чоловік, ти крикнула, а я саме тоді виходив з магазину неподалік, і почув твій голос. Підбіг і побачив що вам потрібна допомога. Більше ти їх не побачиш -Не побачу? А де моя Вік? -Вік? А це твоя подруга, я їй таксі викликав і вона додому поїхала -Потрібно буде їй подзвонити. Стоп! Сьогодні вівторок, мені в школу, і мама, мабуть хвилюється -Та нічого страшного, я твоїй мамі написав від твого імені що ти в Вікторії заночуєш, а в школі я тебе відпросив, тому сьогодні ти можеш відпочити -Дякую, а чим так красиво пахне? -О ти вже почула, це печиво-хочеш? -Якщо можна, ще каву -Добре, візьми одяг в шафі, там має бути моя футболка та шорти Він вийшов, а я пішла шукати одяг. Він був на мене на мене досить великий, але наче тримався. І тут я задумалась: " Нифіга собі, я в Давіда вдома ще й він тек мило до мене ставиться, дуже дивно, але він такий гарний...я не можууу
дякую мартуся що читаєш хахаа люблю тебе безмежно!
пишу тільки для тебе
продовження буде через дня 2-3 але я вже почала )))
