Сутінки Зміна Місяця

Частина 1

Вже пройшло багато часу. Я стою біля дзеркала і дивлюся на себе, мені досі 19, хоча вже пройшло більше ніж 50 років.

Я продовжую дивитися на дзеркало, бліда шкіра червоні очі.

Сьогодні мій день народження, як завжди я не хочу його святкувати, але мені щось подарує Аліса, це я знаю точно. Чомусь я не я не люблю свої дні народження. Всі люди обожнюють самі ці дні, їм щось дарують, і вони радіють, я просто не люблю коли мені приділяють багато уваги

Я довго стояла біля дзеркала, і вирішила спуститися до низу. Коли я була вже у вітальні, я кинула погляд на куток з подарунками, і мене це трохи розізлило. На довго мене не вистачило, буквально 3 хвилини я простояла, а потім побігла до лісу.

На вулиці сьогодні була похмура погода, це дало мені змогу прогулятися лісом, i не бути поміченою для інших людей. Сьогодні був вихідний день, тому тут можна було зустріти декількох людей.

Гуляючи лісом я побачила дівчину, на вигляд їй було десь років 16-17. Мене здивувало, що вона була одна без нікого, тому я пiдiйшла до неї ще ближче. Вона стояла і не куди не тікала, і я вирішила з нею заговорити.

- Привіт, як тебе звати?

- Мене звуть Аліса Грюнд. - Відповіла вона.

На вигляд ця дівчина була не дуже високою, мала довгі коричневі коси та на її голові була стрічка голубого кольору. В неї було бліде обличчя та голубі очі.

- Що ти тут робиш? - спитала я.

- Гуляю. - Просто відказала вона.

- Одна? Без батьків? У цьому лiсi дуже небезпечно гуляти однiciнькiй! - Вигукнула я.

Після хвилини мовчання вона дістала свій чудовий годинник та подивилася на час, потім спитала як мене звуть.

Я трошки замешкалася, але все ж назвалася.

- Мене звуть Белла Кален. - Задумливо сказала я та оглянула Алісу. На нiй була дуже цікава сорочка у клітинку, вишуканий піджак, спідниця до колін i балетки.

Вона пiдiйшла до мене дуже близько сказавши: «Приємно познайомитися, Белло». Пicля цього вона зникла, поблизу нікого не було, лиш я та дерева. Я вирішила повернутися додому..

Вдома я була вже дуже спокійна, i добре ставилася до подарунків. Мене звеселив лише той випадок з Алісою Грюнд.

Я піднялася до своєї кімнати, там було декілька подарунків.

- Привіт, - звернувся до мене Едвард.

- Привіт, - відповіла я.

- Подивись на подарунки, вони тобі сподобаються. - Тихо промовив Едвард.

- Добре, зараз.

Перший подарунок був від Аліси - книжка, вона знала що я обожнюю читати.

Я вирішила трошки пізніше відкрити інші подарунки, після цього я лягла біля Едварда...І почала читати.