Тяжка праця чи просто пощастило?

Шанс все змінити

Понеділок. Восьма ранку. Лунає крик начальника:

 - Олександро, до мене в кабінет, зараз же!

Дівчина спокійно встає із-за свого робочого столу, бере блок і прямує до кабінету.

 - Ви не підготували та не надали мені звіт за цей місяць! – грізно сказав начальник, клацнув ручкою та поставив підпис на якомусь документі.

 - Але термін здачі звітів спливає через тиждень! – відповіла дівчина, сівши в крісло, і закинула ногу на ногу.
 - До того ж ви не надали потрібних документів про які я просила, а без них я ніяк не можу скласти звіт, – розводила руками Олександра.
В очах начальника були лише злість і ненависть. Він спопеляючим поглядом дивився на Олександру, але та спокійно сиділа і дивилася на нього у відповідь.

- Щось не так? – запитала дівчина трохи нахиливши голову. Начальник не переставав на неї дивитися.
 - Я вам не подобаюсь, – махала головою дівчина.
 - Я права? – скинула брову Олександра. Начальник стиснув зуби, видихнув і відповів:

 - Ні, не подобаєтесь Олександро й тому я хочу вас звільнити, – чоловік дістав чистий лист і поклав його перед дівчиною.

- Чи можу я дізнатися про причину мого звільнення? – повільно йдучи до столу, спитала дівчина.
- О, ні, заждіть, здається я знаю. Тому що я не дала вам себе зґвалтувати прямо на цьому столі, – повільно розстібала ґудзички на своїй сорочці Олександра.

 - Та як ти смієш! – прошипів крізь зуби начальник.

 - Я думаю, ваша дружина буде в захваті дізнавшись, що ви зґвалтували молоду співробітницю прямо в себе в кабінеті, – продовжувала дівчина. Чоловік не витримав і стукнув кулаками по столу, підірвався з місця і крикнув:

- Ти звільнена! Пішла геть! – вказував у бік дверей чоловік. Дівчина спокійно підходить до дверей і відчинивши їх бачить здивовані обличчя колег, а деякі навіть почали пошепки припускати за що її могли звільнити. Окинувши поглядом увесь цей натовп, вона розвертається до начальника і каже:

 - Я думаю, газети з великим задоволенням куплять цю історію. І вона розлетиться, як гарячі пиріжки, – грюкнула дверима і попрямувала до свого робочого місця.

 - О, ні, ти не посмієш це зробити! – прошипів начальник і почав виходити з-за столу. Олександра забрала кілька файлів з документами зі столу та попрямувала у бік виходу, натиснула кнопку виклику ліфта. Начальник вибіг із кабінету і почав пробиратися до неї. Двері ліфта відчинилися і дівчина зайшла туди.