-Віка , просипайся !!!!! (Настя мене дьоргає за плечі і верещить на всю кімнату )
-На-ас-тя , я хочу спать . Відвали від мене.
-Не відвалю. Якщо ти забула то я тобі нагадаю, ми сьогодні мали йти по магазинам.
-Блін, я забула.
-анука вставай ато я начну тебе лоскотати
-добре, добре встаю.
-вставай, а я піду нам сніданок приготовлю
Я встала з ліжка, заправила її і пошурувала в сторону ванної. Там я почистила зуби, вмилась, ще зробила деякі процедури і пішла до себе в кімнату.
Я зняла з себе най улюбленішу піжаму і почала одягатися для виходу по торговому центру.
Я вділа: темно-сині джинси, футболку з мікі маусом і синю кофту. Я підійшла до зеркала і там я побачила : дівчина невисокого зросту з каштановим волосям і карими очима.
Я зробила собі хвостик і пішла на кухню.
На столі вже стояла їжа і чай. А Настя пішла одягатися. Через 5 хв вона вже стояла біля мене. Тепер я зроблю її маленький опис : карі очі, каштанове волося і маленький зріст-це все принадлежить їй ну і мені звісно, бо я така сама.
На ній було вдіто: світлі джинси і коричневий реглан. На голові звичайний хвостик.
Ой, я забула сказати наш вік. Мені 20 років а Насті скоро буде 21.
***
-АААА ВІКА ДИВИСЬ ЯКА КЛАСНА КОФТОЧА !!!!!!
-Та неверещи ти
-то мені купити її ?
-купляй. Вона тобі йде
-ну ок.я на касу
-біжи.
***
Ми йшли в кафешку яка знаходиться в ТЦ. з повними пакетами в руках
Ми сіли за стіл і до нас підійшов офіціант:
-що ви будети замовляти ?
-мені будь ласка , чашечку лате і кексіки. А ти Насть, що будеш ?
-мені тоже лате і пірожонко
-Добре. Через 5 хв ваш заказ буде готовий.(Сказав офіціант і відійшов від нас.)
***
Ми цілий день з нею дурачились, обійшли ще кучу різних магазинів і кафешок. І ось ми вдома з купою пакетів з одягом і їжею.
Я пішла до себе в кімнату і лягла на ліжко . На годинику було 18:05. І раптом позвонив мій телефон. Я піднялася, щоб взяти його. На екрані був невідомий номер але я вирішила відповісти.
-Алло , це хто ? ( спитала я )
-а здогадайся
-я питаю щераз. Ти хто ? Якщо не відповісиш я вибиваю слухавку !
-ти чого така зла ? Та засмокойся , це я Луи
Я аж поблідніла. Я думала, що він мені ніколи не позвонить тому я навіть гадки не мала, що це він. І ще накричала на нього ..блін яка я дура.
-оо Луи, привіт
-привіт . А чому ти така зла була ? Щось сталося ? ( стривоженим голосом спитав він )
-ні. Все добре , просто я нелюблю коли до мене звонить невідомий номер і не кажуть хто вони. Ось і все. А твій номер в мене не записаний.
-тепер зрозуміло.
-а чому ти звониш до мене ?
-я хотів прогулятися з тобою. Ти не проти ?
-еее ну можна було б
-тоді я 19:00 буду біля твого будинку. Збирайся.
-добре, до зустрічі.
Я вирубила телефон і побігла збиратися як скажена. Я вділа нові порваті джинси , рубашку в клітинку і нові коричневі ванси.
Розпустила коси і накрасила вії і губ. На годинику було 18: 50 в мене є ще 10 хв. І я пішла казати Насті, що я йду гуляти.
***
-Віка, до тебе прийшли.
-біжу,біжу. Пока Насть.
Я вийшла на двір де мене вже чекав Луи. Блін, який він гарний . На ньому білі ванси, вузькі штани і червона футболка і вдіта кофта в полоску.
-Привіт Віка. Це тобі (він достає руку зі спини в якій був букет ромашок )
-Це мені ?
-так це тобі .
Я взяла букет в руки і понюхала ромашки.
-дякую, вони дуже гарні.
-так, вони на тебе схожі ( сказав з посмішкою він а я залилась краскою)
Ми з ним ходили гуляли по парку і раптом пішов дощ. Причому дуже сильний. І ніде не було не одного магазину чи кафешки , щоб сховатия. Зовсім нічого, лише одні дерева.
І оськільки це був лише дощ без грому і без блискавки ми вирішили заховатися під деревом.
-Вік, тобі не холодно ?
-трішки
Він зняв з себе кофту і дав мені.
-ні, не треба. Ти ж сам замерз.
-мені не холодно, а ось ти скоро перетворишся в сосульку і заболієш , а мені цього не потрібно.( сказав він і вдів на мене кофту. Вона так смачно пахне його адекалоном-так, стоп про що це я ?!)
Я що закохалося в нього ? Але цього не може бути, бо я знаю його лише 2 дні. Але він такий гарний і добрий, що не закозатися неможливо. Мені потрібно подумати над цим.
-еу Віка очнись ( Луи цокав біля мого лиця пальцями )
-та це я просто задумалась
-і над чим ?
-коли закінчиться цей дощ
-а я нехочу, щоб він закінчувався !
-чому ?
-тому що мені подобається стояти поряд з тобою. А коли б дощу не було то ми стояли далі чим зараз.
-тобі подобається бути зімною ?
-ну звісно. Ти вся трушися іди я тебе обійму.(він підійшов до мене і обійняв. Який він теплий.)
-Віка як в тебе класно пахнуть духи ( і він зарився носом у моє волося , і я залилась краскою)
Ми так стояли хвилин з 10 поки не закінчився дощь.
-Луи, я мабуть вже буду йти .
-що вже ?
-вже дуже пізно , уже 10 година.
-ти точно хочиш додому ?
-ну так. І ти ?
-я нехочу
-чого ?
-я хочу, ще побути з тобою
-ого як. Ти можиш мене провести.
-ну тоді ходімо
Ми йшли і просто мовчали. Ніхто незнає які в нас думки були в голові. Надворі було дуже тихо. Дощ вже не йшов. Лише було чути наші шаги .
***
- пока Луи, на тобі твою кофту і спасибі.
-незащо Вікторія. ( він підійшов до мене і поцілував в щочку і забрав кофту )- мені дуже все сподобалось
з тобою гуляти і хочу це зробити знову.
***
Я техенько зайшла в дім ,щоб не розбудити Настю і пішла до себе в кімнату. Закрила дверь і сіла на підлогу.
ВІН МЕНЕ ПОЦІЛУВАВ. Правда в щочку але поцілував же. Їму подобається зімною бути. Це класно.
***
Я пішла у вану, зробила всі процедуру, оділа піжаму і пішла до ліжка. Я думала лише про Луи і тільки про нього. Невже я в нього закохалася ? Але на це запитання я відповіді не дала бо погрузилася в сон
