У твоїй голові занадто багато вогнів, але що хотів спалити — закоптив лише. Шалені думки на крилах жахів, терпіти до ранку ставало все гірше.
***
Чотири роки по тому.
У щоденній боротьбі за місце на небі знову переміг місяць. Непроглядна темрява знову накрила небо. Світло сховалося десь вдалині, не збираючись повертатися. Світ став схожим на прохід у Пекло.
Дорослі стверджують, що добро перемагає зло. Але чому тоді сонце завжди програє? Зрештою завжди накриває темрява. Вона сильніша.
Люди почали тонути у своїх почуттях. Хтось вперше пізнав смак довговічного кохання, хтось тільки почав кохатися, хтось задихається на самоті протягом чотирьох років, як Пак Чимін.
Двигун дорогої машини жалібно верескнув, починаючи рух. Чи цей вереск належав його душі? Улюблені твори Чиміна звучали у версії піаніно з колонок, наповнюючи його душу фантазією для наступної думки. Швидкість автомобіля була низька, і це стомлювало. Погляд був спрямований рівно на дорогу, коли водій намагався відволіктися від почуття провини. Але нічого не виходило. Руки затремтіли, починаючи бити по клаксону сигналу. Нога почала рухатися в темп з руками та ненаситно натиснула на газ. На кісточках рук проступило кілька крапель крові від сильних ударів.
- Блять! — почувся жалюгідний вереск своїх емоцій.
Уже недалеко виднівся ліс. Ноги встали на траву, що шурхотіла, надаючи нічній тиші хоч якийсь звук. Двері машини виявилися зачиненими, а господар за кілька метрів від неї.
Лячне і водночас рідне ім'я виднілося крізь пелену сліз. Почуття провини почало захоплювати по-новому. Спіткнувшись об дуб ймовірно зрубаного дерева, Чимін упав на живіт перед надгробком. Білі гвоздики лягли на різні могили рукою хлопця.
Дві білі гвоздики.
Перша — виражає горе.
Друга — символ спогадів, міцної дружби, що перетворився на попіл і пекуче почуття провини.
Нога почала жалібно нити від вивиху, губи шепотіли жалібне «Пробач...», а руки стискали землю в спробах знайти спокій.
Одинокий місяць вийшов освітлювати все навколо, відкриваючи вид на парні могили серед порожнього лісу.
«Чон Чонгук
1989-2014
«Смерть – лише початок»
Причина смерті: удушення»
«Кім Техен
2000-2017
«Не шкодуй померлих. Жалій живих»
Причина смерті: зупинка серця»
ВИ ЧИТАЄТЕ
Ангедонія
FanfictionВін ніколи не давав слабини. Завжди був стійким та бездушним. Лише один вид цієї людини змушував всіх тріщати по швах: впевнена хода, гордо піднята голова, погляд, що вміє замкнути в тісне коло будь-якого. «Я твій головний страх», його перші слова...
