3.

318 31 1
                                    

Наступного дня, згідно з планом двох Мінів, Фелікс звільняється в той же час, що й Чан, тому йде слідкувати за хлопцем.  На питання рижика навіщо йому це робити, Мінхо відповідає, що це, щоб у боргу не залишитися.

  - Ви досить уразливі й дбайливі, капітане, - Фелікс тільки закочує очі, але слухається хлопця.  Раз вони вирішили пограти в цю війну, робити все одно більше нічого, доведеться грати до кінця.

  Сам же Мінхо, роздобувши інформацію про того хлопця, Джисона, збирається навідатися до нього.  До речі, Фелікс мав рацію, і хлопець дійсно навчається в іншому університеті, і якщо інформація вірна (спасибі Синміну та його дивним детективним інтересам), то Мінхо якраз встигне застати хлопця, доки він буде в університеті.

  Синмін сьогодні знову збирається проводжати Чоніна, але цього разу вони попрямують до будинку Мінхо, щоб дізнатися, чи дійсно за ними стежать.

  І ніби все як завжди, але вже біля самого будинку старшого Лі, хлопців гукають.

  Ті здивовано повертаються і бачать невідомого хлопця, від якого виходила не найкраща аура.  Якщо згадати розповіді хлопців про Джисона, то Синмін міг голову на відсікання дати, але хлопець перед ними - точно не Джисон.

  - Ти істинний Чана?  - спокійно вимовляє невідомий, звертаючись до Чоніна, від чого той спочатку лякається, що насторожує поруч Синміна, що стоїть.

  - А ти ще хто такий?  - Запитує Кім, прикриваючи молодшого і з викликом дивлячись на хлопця.

  Той уважно оглядає Синміна і, начебто, навіть принюхується.  Кім від такого нахабства ледь рота не розкриває.

  - Чому бета тусується з купкою омег?  Тебе тип не прийняли альфи чи свої, тому більше не було куди податися?  - з легкою усмішкою вимовляє той, що тільки дужче дратує Кіма.

  - А ну повтори, що ти сказав?  - Синмін давно звик до підколів з приводу того, що дружить з одними омегами, але коли зовсім чужа людина каже таке... це дратує.

  - Хоча, ти досить гарненький.  А може, ти з цих, незалежних омег, які прикидаються бетами?  Все одно ви всі, рано чи пізно лягаєте під альфу, то навіщо...-

  Звук гучного ляпасу пролунав несподівано і, здається, був чути в іншому кінці міста.

  Синмін лише здивовано розкрив рота і дивився на Чоніна, долоня якого почала червоніти, як і щока цього хлопця.

Стереотипи? ДопустимоWhere stories live. Discover now