Pov Іра
Я вийшла з палати в пошуках лікаря але так і не знайшла і вирішила що вона сама зайде і я поверталася назад в палату. Але коли я хотіла відчинити двері то почула що вони розмовляють і не хотіла їм заважати і вирішила просто почекати. Я не хотіла підслуховувати але так вийшло що я чула все про що вони говорили. І я дуже рада що вона мене прийняла і хоче нам двом розказати що сталося. Адже вона для мене справді стала дорогою людиною. Коли вони закінчили я зайшла в палату
І: короче її я ніде не знайшла тому почекаємо її тут так чи так прийде
Л: Ну твоя правда такщо можеш помаленьку розказувати що з тобою сталося
А: хух добре... з чого би розпочати
І: з самого початку ми тебе уважно слухаємо
А: добре. Пам'ятаєте я говорила що маю з деким зустрітися
І: пам'ятаємо
Л: тільки не кажи що то та людина зробила з тобою
А: слухай далі з цією людиною я погуляла стать казати не буду можливо колись ви з тою людиною познайомитеся
Л: окей це я пережити можу давай дальше
А: Ну а дальше було так ми погуляли і вже було пізно досить пізно ми гуляли пів ночі до 4.
І: так файно погуляли
А: ага і дальше ми вирішили розійтися та людина хотіла мене провести але я відмовилася ну ви ж мене знаєте і ми розійшли кожен по хатах
Л: але ти додому так і не потрапила...
А: так короче я подумала йти собі помаленьку і не спішитися і тут я зустрічаю його з своїми якимись дружками
Л: кого ти ж бачила хто це
А: не бачила
І: Ну а по якихось інших признаках
А: Ну тоді я вже спізнала коли він почав говорити і казав що тіпа прийшов відомстити
І: тільки не кажи що це...
Л:Максим... але він скотина де він є в школі сьогодні але то свиня ну він в мене зараз получить я це так не залишу
А: Ліза стій— адже вона вже збиралася йти до нього. Я тримала її
І: Ліза послухай спочатку її а потім ви вирішимо що робити разом і подумавши я не хочу щоб ти попала в тюрму через його вбивство ти мене зрозуміла
Л: зрозуміла— і вона сіла назад
А: так от він мене вирубав і повіз і ліс в надії що мене ніхто не найде почекав коли я прийду до тями і почав мене ґвалтувати...— вона замовчала адже важко було про це говорити але продовжила... і після третього разу він взяв і пирнув мене ножем і залишив мене там помирати.
Л: я його точно вбю
І: не вбєш але покалічити можна але не треба так аби вийшло все так щоб про нього дізналися всі і школі і прям в школі його забрала поліція і його засадять на років так 25
А: вибач за питання але його можуть посадити максимум на років 3 або 4 не більше як ти це зробиш
І: у мене свої зв'язки я це просто так не залишу ясно
А: ясно. Ліза ти чого мовчиш скажи хоть щось
Л: а... що... я чую просто задумалася скільки ж ти там лежала
А: Ну якщо порахувати то десь в 5 почав ґвалтувати до приблизно півтора години а потім пирнув ножем пів 7 а уроки починаються в 9 я подзвонила в 10 то десь три з половиною години
І: я рада що ти вижила що трималася але чому ти зразу не подзвонила він кинув мій телефон далеко і виключив його поки я доповзла до нього і поки включила то це було дуже довго я до останнього моменту не втрачала свідомість і тому змогла подзвонити вам
Л: я рада що ти подзвонила бо я не знаю що б було зі мною якби тебе не стало
А: Ліза тепер все буде добре надіюся— і вона подивилася на ноги якими не могла поворушити
І: я впевнена що все буде добре
А: а тепер у мене до вас питання я надіюся ви тут цілу ніч не сиділи коло мене бо щось дуже змучені
І: ні ми думали лишитися але подумали що тобі це б не сподобалося і я запропонувала поїхати додому Ліза довго не хотіла їхати але я її вмовила і зранку як прокинулися зразу поїхали до тебе ми просто дуже переживали і тобі так здається ти не переживай за нас
А: Ну от і добре бо я б не хотіла щоб ви сиділи цілу ніч тут
Л: Ну якби треба було і навіть не треба було сиділи б но вирішили не випробовувати долю бо знали що ти нас приб'єш
А: Ну правильно подумалиІ тут заходить лікарка
І: о я вас шукала але не знайшла
Лі: Вибачте мусила відлучитися о я бачу ви прокинулися
А: так я бачите
Лі: Ну вам новину вже сказали
А: нажаль так
Лі: Ну ви не переживайте таке буває ви ж відновитеся дуже швидко будете працювати тоді ще швидше
А: я вам дуже вдячна
Лі: немає за що десь за тиждень модна вас буде виписувати добре нема ніяких ускладнень
А: Ну це добре дякую вам
Лі: тоді я пішла щасливо
І вона вийшла
А: ви чули скоро додому нарешті
Л: Ну є проблемка одна маленька
А: яка?
Л: Ну по перше твоя мама поїхала на заробітки і не зможе приїхати ти що забула?
А: а блін точно вона б вже була тут точно
Л: Ну і що виходить з цього...
І я знала до чого вона хилить і була не проти цього наоборот за
Л: і з цього виходить що я тебе саму не залишу і ще ти будеш жити в нас— а тут я не поняла всмислі в нас я з нею ще не живу офіційно хотя можна сказати що я вже в неї поселилася її батьки як і мої теж поїхали і фіг знає коли приїдуть тому можна сказати що я живу в неї тепер всьо ясно
Л: і це не обговорюється
А: так у мене два питання перше коли ви встигли разом жити незрозуміла?
Л: а ну як сказати— і подивилася на мене адже ми цього не обговорювали
Л: короче ми так часто ночуємо в мене що вже здається що живемо разом
І: а так я тоже перше не догнала а потім поняла ну тепер можна сказати що так живемо
А: тоді друге питання я впевнена що Ліза це сама вирішила і наііть тебе не спитала і тому питаю я ти не проти цього адже я буду заважати
Хіба хотіла щось Ліза сказати але я її перебила
І: Ну слухай хоть ти і права в тому що вона сама це вирішила але скажу одне я ніколи не буду проти тебе і тим більше щоб ти жила з нами а по друге ти ніколи не будешь заважати нам ти це зрозуміла ми тебе любимо і хочемо допомогти я надіюся відповіла на твоє питання
А: та відповіла я дуже вам дякую що я б без вас робила навіть не знаю
Л: жила і процвітала і ми всі троє обійнялися_________________________________________
Ну як глава знаю дуже довго не було але самі розумієте чому

ВИ ЧИТАЄТЕ
Все Що Стається Накраще Лиза Ира
Roman pour AdolescentsПрочитавши цю історію ви дізнаєтеся про неймовірну любов двох людей які зустрілись і не змогли забути одне одно