От вірно в народі кажуть: "Удача ставить лише на тих, хто сам міцно стоїть на ногах, а на лежачих вона просто кладе". Схоже, останнім часом Юнгі надто часто приймає лежаче становище, інакше, як ще пояснити те, що йому так тотально не щастить? За останній місяць він вмудрився просрати відро малини, посмоктати член, дати в зад, приревнувати одного мужика до іншого, зненавидіти себе за ревність, обскубати сплячого (?) Сатану. Останнє - це вже практично заявка на самогубство. Адже гусь образ не прощає. Юнгі не з чуток це знає. Шрами на тілі - вічне нагадування. Може... того? В бистрій річці ся втопити? Це явно буде менш болісно, ніж зустріч з дзьобом Сатани. Ну чи в місто переїхати. Ага, Чіміну під бік...
Голосно вилаявшись в темряву, Юнгі, неначе красна дівчина, сів навпроти відчиненого вікна і, спрямувавши сумний погляд кудись вдаль, спробував зрозуміти, коди ж з ним почала траплятися вся ця бредятина. З приїздом рудого? Або ж день до цього? Пам'ятається, він тоді під покровом ночі п'яним повз додому і бачив чорну кішку. Може, вона йому дорогу з пустими відрами перебігла і за одно дзеркала розбила? Ну, а що? Кішки, вони ж такі підступні... Якщо все так і було, то куди дивився його ангел-охоронець? Чому не вберіг від такої фатальної зустрічі? В нього що, крила з задниці ростуть? Чи це в Юнгі все через сраку? Цікаве питання.
Розуміючи всю глибину абсурдності своїх роздумів, Юнгі, подумки обізвавши себе йолопом, тільки було хотів зачинити вікно і піти лягти спати, перед тим випивши холодненького пива, як раптом помітив тінь біля свого паркану. Придивившись, Юнгі без особливих зусиль впізнав в тіні Чіміна. Той, спритно перестрибнув через паркан, нагло зірвав з клумби тюльпан і, уважно оглянувши його зі всіх сторін, на зігнутих кінцівках попрямував прямо до хати. Швидко відійшовши від вікна, Юнгі, лише чудом не обурившись на рахунок псування тюльпана - не міг окаянний в себе в саду трави нарвати, чи що, їй богу, бабиного гніву побоявся, - закусив губи і притих. Нащо так зробив - незрозуміло.
По шуму в дворі Юнгі, наче бравий екстрасенс і бабка-ясновидиця в одному обличчі, безпомилково визначав, що і де робить Чімін. І навіть те, що рудий спіткнувся об старий іржавий казан біля лавки, Юнгі передбачив. В селі батьки завжди знають, о котрій прийшла додому донька, тому що на тракторі тихо до хати не під'їдеш. Так і Чімін. Те, що він зараз лазить по чужому подвір'ї, схоже, вже всій вулиці відомо. Так "тихо" він це робить. Залишилось лише зрозуміти, нахіба він взагалі приперся! Не картоплю ж красти... Йому що, синьки мало? Або ж зі вставшим пісюном синька не помічник?
ВИ ЧИТАЄТЕ
Посібник з виживання у селі
HumorЮнгі - звичайний сільський хлопець вже не перший рік воюючий з Сатаною, Чімін - міський красень. За провини зісланий в село на перевиховання дідом. Сатана - гусак, який люто ненавидить людей. Особливо Юнгі і діда Пака. Що станеться, якщо пернате Зло...
