А чи був дощ?

Частина 1

...кохання

У дитинстві батьки завжди читали мені казки. Я їх дуже любила. Уявляла, що коли виросту прекрасний принц на білому коні стане моїм коханим. Полюбить мене так само сильно і ми з ним будемо щасливі.

Але я виросла, а мрія лишилася. Маю зізнатися наполовину вона здійснилася. Я зустріла чудового хлопця. У нього не було білого коня, але було прекрасне руде волосся і яскрава усмішка. Від нього віяло теплом та затишком. Хотілося провести у його обіймах все життя.

Я закохалася в нього по-справжньому. Тільки була одна відмінність від тих історії, які розповідали в дитинстві. Він не любив мене. Ну чому все не як у казці?

А почалася моя історія ще в Гоґвортсі.

***Спогади (від імені Амелії)***

Я була тихою студенткою, майже не мала друзів. Найбільше спілкувалася зі своєю сусідкою по кімнаті та єдиною подругою Еллою Гілбрет. Ми навчалися на одному курсі та були абсолютно різні.

Елла безперечно була душею будь-якої компанії.У неї було яскраве руде волосся та очі бурштинового кольору. Вона мала шикарну постать і впевненість у собі. Таких людей, як вона, якщо один раз побачив, то вже не забудеш.

А ось я була повною протилежністю. Блакитні очі та світле волосся. Фігура в мене була хороша, але я любила тишу і намагалася не привертати уваги. Улюблене заняття – малювання. Щовечора я йшла малювати в далеку частину саду Гоґвортсу. Це було тихе та спокійне місце, сюди ніхто не приходив. Я сідала на землю, упиралася спиною в дерево та малювала природу. Такі моменти були найулюбленішими. Але все в житті змінюється і моє місце все ж таки виявили.

Прийшовши одного дня, я побачила людину, яка лежала біля дерева. То був рудоволосий хлопець. Він просто лежав на траві із заплющеними очима і не помічав мене. Побачивши його я сховалася за колоною, щоб мене не розкрили. Придивившись, я зрозуміла, що це Фред Візлі. Двох веселунів близнюків знав усе Хогвартс. Вони були старші за мене на два роки і це був їх останній курс.

Чи це був точно Фред, а не Джордж? У цьому я впевнена. Чомусь я їх могла розрізнити. Фред мені здавався активнішим, ніж його близнюк. А одного з них я бачила, коли прямувала сюди. І мені здалося, що я зустріла Джорджа. Але, може, тоді й помилилася. Хто знає...