Не друзі

* * *

* * *

Звичайно, Чімін сам у всьому винен. І заперечувати це марно.

Він винен від і до, починаючи з того, що завжди покладався на когось іншого, коли справа доходила до бійки і закінчуючи цією ситуацією... понесло його так рано додому! Він міг би відсидітись у бібліотеці, адже так і хотів спочатку. Але ж ні, втомився, додому захотілося! Безмозкий Пак Чімін, щоб тебе...

Чімін витирає кров, що тече з розбитого носа, і стримує схлип. Бо він уже забув, як це, коли так болить.

— Ну, що ти дивишся, га? Думав, що якщо в нього під боком постійно, тебе ніхто не чіпатиме? — насміхається хлопець, що вдарив його, Хвансу, здається. — Не можу зрозуміти, що він знайшов у тобі, що вічно захищає і тягається поруч...

Губи його кривляться зневажливо.

Чімін відводить погляд убік, розглядаючи залитий західним світлом стадіон.

Навколо порожньо і на допомогу йому прийти, звичайно, нема кому. Тому що ці троє, які притягли його сюди – гроза всієї школи, і з ними навіть учителі не завжди ризикують зв'язуватися. Вони сміття, звичайно, але при цьому страшенно сильні, а Чімін ні...

Чімін з дитинства був слабший за інших. Віддавав перевагу книгам замість спорту. Не сказати, що особливо страждав. Легко не думати про це, коли з дитинства тебе захищають.

У грудях неприємно щемить, дихати стає важко.

Чімін так звик, що Юнгі завжди поруч. Чіміну було так важливо, що той завжди на його боці. І не лише тому, що старший завжди міг захистити.

Чіміну боляче, але не через розбитий ніс. Куди гірше через те, що вчора він почув розмову Юнгі з його однокласницею, яка з усмішкою помітила:

— Дивно, що ви з Чіміном друзі.

На що Юнгі жорстко обрубав:

— Ми не друзі.

Чімін, який якраз підійшов до його класу, щоб запитати, чи підуть вони додому, притулився до стіни і прикусив губу, щоб не розплакатися на місці. Тому що, виявляється, фізичний біль не такий страшний. Страшніше, коли людина, яку ти... яка тобі...

Чімін сам у всьому винен. Він повірив, що такий як Юнгі може побачити в такому, як він когось особливого. Не зрозуміло, тільки навіщо все це було? Навіщо всі ці довгі роки він захищав Чіміна? Навіщо був його підтримкою, опорою, єдиним другом, без якого шкільне життя Чіміна стало б зовсім нестерпним?