Третя година ночі

Перша та Остання(?)

Як вже він втомився...

Просто до остраху втомився. Ви не подумайте, він не скаржиться, йому просто потрібно виговоритися...

Кому він бреше, він саме що скаржиться. Бо він уже заїбався.

А що ви хотіли? Те, що йому судилося померти в 17 він змирився. На рахунок того, навіть цього він зробити нормально не може, він теж не переживав. Його різку трансформацію у своє 15-річне тіло він легко пережив, не так вже й багато часу пройшло з того часу, всього два єбуче складних роки. Несподіване попадання в минуле на чортових 52 роки він ще зрозуміти міг, з ним завжди творилася якась хрінь. Розподіл на Слізерин було прийнято спокійно, Шляпа не раз хотіла його туди запхати. Те, що тут він зустрів Ріддла і безліч предків своїх колишніх однокурсників було закономірністю.

Але він не був морально готовий до цього.

Не те щоб він взагалі колись був готовий до викрутасів долі і її не любов'ю до нього. Але це вже було надто.

— Ти лише бруднокровка без сім'ї та минулого! — не витримав його зневажливого тону Редл.

— Послухай-но сюди, містер-я-вище-всіх! Зараз три години ночі, ми знаходимося в, чорт забирай, Таємній Кімнаті і я вже півгодини звертаюся до тебе на парселтангу! І не тобі казати мені хто я!

Він уже казав що жах як заїбався? Так? Ну так він не проти знову повторити.

Серйозно, це вже тривало Мерлін скільки знає часу! Він втомився! Ну що йому заважало просто піти спати? Неее... Йому треба було простежити за Ріддлом, бо героїзм зіграв у дупі!

І ось зараз, він стоїть посеред зали Таємної Кімнати Слизерина, скаженно втомлений, чуючи як ближче підповзає Василиск, і в той же час вдаючи що слухає весь монолог Ріддла. Серйозно, Том ще не хоче спати? Добре, хоч завтра вихідний, можна буде поспати. А потім ще поспати. Може поблукати Виручай-Кімнатом? Або-

— Ти мене взагалі слухаєш? — не витерпів його ігнорування Том.

— Ні, навіщо? — з щирим подивом запитав Гаррі.

— Як же ти мене дратуєш! Якого охріна ти взагалі прийшов сюди?

— Гадки не маю. Дитинство в дупі заграло.

— Знаєш, ти не далеко звідти пішов! І що ти мав на увазі, що не мені казати тобі хто ти є?! Я, спадкоємець Слі! -

— Так, так, я пам'ятаю, не вперше чую, — сонно й байдуже озвався зеленоокий, — А тепер, поки ти не почав знову, можемо ми піти звідси? Тут холодно.

— Да як ти!..

— ...смієш? Просто. А тепер — хлопець без побоювання чи ворожості, просто втомлено, підійшов до свого однокурсника. Під ошелешений погляд Ріддла, Гаррі потягнув його на вихід, — Я хочу спати.

— Ну так-

— Одного тебе я не лишу, ще вдивиш чого.

— Якого-

— Ми вже це обговорювали, — мовив зеленоокий.

— Джейд!

Забув уточнити. Поскільки в цьому часі з нізвідки не міг узятися ще один Поттер, я вирішив узяти інше прізвище, і злегка підправив ім'я. Тепер він Гарольд Джейд, Гаррі для друзів.

— Так? - Обернувся до хлопця названий.

— Чому ти так не хочеш, щоб я їх створював?

— Я вже пояснював, - зі сталлю в голосі промовив Гарольд.

— Але це ж-

— Я сказав це небезпечно, отже, це небезпечно! — гаркнув Поттер. Він уже втомився пояснювати це цьому дурному хлопчиську, що крестраж тобі не іграшка!

Заспокоюючись Джейд видихнув:

— Том. Я вже казав тобі чим вони небезпечні, не перебивай, — швидко наказав він, бачачи, що Ріддл уже відкрив рота, щоб заперечити, — У мене є безпечніші методи уникнути смерті.

Не те щоб втекти від себе є можливим.

Плечі Марволо, до того напружені, розслабилися. Сам хлопчисько видихнув, і вже спокійно сказав

— Добре. Не буду.

— От і добре, — щиро, нехай і стомлено, посміхнувся йому Гаррі.Сказавши це, Гарольд відновив маршрут, перерваний до цього.

— Так... Гаррі... Ти мене не кинеш? Не залишиш?

— Звичайно, ні! Почекай ще трохи, потім сам не віддереш! — веселіше посміхнувся він до хлопця. Том не може терпіти, коли хтось височить над ним. Він не потерпить чийогось повідця чи впливу на нього. Він хитрий, амбітний і владний, з часом він зможе тримати під своїм каблуком натовп людей. Але іноді він все ж таки дозволяє собі показати деякі ... слабкі сторони своєї особистості. Вічно наказувати буває складно, хочеться відпочити і звалити цей тягар на чужі плечі.

— Це добре. Інакше я тебе вб'ю.

Тільки такі напади Тома дуже короткочасні. Ну нічого. Він його стерпить будь яким.

——————————————————————————————

о⁓кей, це мій фф з фікбука який я через гугл транслейт і поправками переклала на українську і опублікувала тут. Цей фф до сих пір є на фікбуці, і чесно оригінальна версія мені здається звучить краще, і хоча я не перестану писати фф там(на фікбуці), все таки пізніше я буду переносити фф сюди