Пазл(закінчено)

Частина перша

    ,,Зайди до спальні.,,- таке повідомлення отримав Ендрю й одразу ж підірвався з насидженого місця на холодному даху,загасивши сигарету об нього ж. Не те, щоб сам факт повідомлення від Ніла був напружуючим - останнім часом він цілком освоїв цей метод спілкування - але, як правило, подібні прохання до нічого гарного не приводили.Тим паче коли Ендрю виходив з кімнати , Ніл спав

    У кімнаті панувала темрява.  Кевін, здається, знову пропадав на стадіоні, а решта влаштували масову гулянку, залишивши їх наодинці, тож зайвих очей чи вух можно було не боятися .

    Відкривши двері кімнати юнак
впився поглядом у темну фігуру, що виділялася на фоні кімнати. Ніл сидів на ліжку схрестивши ноги, згорбившись , руки безвольно висіли, наче у зламаної маріонетки.У сутінках, що панували у кімнаті Ендрю не бачив обличчя хлопця, тому зачинивши двері підійшов до ліжка.

    —Що?

Ніл мовчки похлопав долонею перед собою, тим самим пропонуючи сісти .
Ендрю витримав паузу, проходячи по хлопцеві вивчаючим поглядом, але все ж таки скинув взуття і заліз на ліжко, сідаючи навпроти, майже копіюючи позу.  І мовчки дивився на Ніла. Поблизу той виглядав блідим.  Або так просто здавалося, коли світло вуличного ліхтаря падало на половину його обличчя неприємним блідим брудно-жовтим кольором.

  —Жахи?

Ніл не відповів, облизнув губи, дивлячись кудись униз, тихо зітхнув, а потім на секунду заплющив очі та завозився, засовуючи руки в кишені домашніх штанів.
Ендрю не розуміючи насупився .

    —Ти можешь...— Ніл боляче закусив губу й судомно видихнув . — Можешь мене обійняти?

    Якби він дивився, то міг би стати свідком того, як на обличчі Ендрю розквітла ціла гама емоцій, як він здригнувся, моргнув й здивовано розплющив рота, ворухнувши губами, ніби намагаючись щось сказати. Але Ніл дивився не на нього, а на зім'яте простирадло біля своїх ніг, явно нервуючи та збито дихаючи.

     Повисла тиша .

Вони обидва завмерли, не знаючи, що робити. Ендрю не був упевнений, що готовий, що може дозволити собі врятувати когось — ні, Ніла — ось таким чином, і був, можливо, зовсім наляканий. Але, дивлячись на те, з яким приреченим виглядом хлопець чекав його відповіді, чомусь ніяк не міг сказати «ні». Ось уже хто б дізнався, що має з цим проблеми.