Побачення

побачення у парку

Прокидатись від поцілунку стало звичною справою останній місяць. Зараз Джунічі також примружив очі, підставляючи обличчя під губи Мора, штовхнув його рукою аби одсунутись і поспати ще трохи, та опинився у кільці рук, обіймаючих його і притискаючих до теплого тіла.

— Доброго ранку, кохання, — Мор поцілував хлопця в лоба і посміхнувся. — Кицю, Джуні, вставай, уже десята ранку.

— Не хочу... — промурмотів Джунічі кудить в груди Мора. Бог розсміявся.

— Ти просто як та кицька. Вставай, кажу! — він легко вщипнув Моті за бедро, після чого відчув легкий укус на грудях. — Ну точно киця.

Через десять хвилин Джунічі таки розплющив очі, подивився на білу райдужку Мора, пересвідчився, що перед його поглядом точно його чоловік, перегорнувся на спину і тихенько простогнав.

— Обов'язково було мене так рано будити? Кошмар, я не виспався...

— Вставай-вставай, — Мор зіскочив із ліжка і накинув на себе футболку. Джунічі знов здивувався крізь сон його зросту: одяг ХХЛ розміру був йому як раз по довжині, хоча самому Моті він закривав і сідниці, і трохи ніг — був, як туніка.

— Добре, тату, — руки потерли очі, що боліли з самого ранку, дотягнулись до окулярів і натягнули їх на носа. Спина відмовлялась нормально функціонувати. "Коли ми нарешті купимо ортопедичний матрас і подушки, пронеслось в голові, тут же спати неможливо".

Квартиру одразу з меблями, звичайно, було дуже зручно знімати, особливо з допомогою мам Мора і їх спільними зарплатнями, але які ж жахливі всі матраси, окрім ортопедичних. Серйозно, у Джунічі вже місяць нормально поспати видавалась можливість тоді, коли він випадав з ліжка на тверду підлогу, та Мор був проти таких "подій", тому був виставлений ультиматум: Моті спить виключно біля стінки, інакше Мор буде змушувати його прибирати. Джунічі досі пам'ятає, як він кричав на свого чоловіка та називав його жорстоким... Хоча, так-то, рацію він мав і тому Джуні довелось погодитись.

— Прокинувся, сплякий принце? Твій сніданок вже на столі,  — Мор ковтнув ще чаю, сидячи за ноутбуком. Моті присів навпроти нього разом із завбачливо відкритим коханцем енергетиком і пустив слину, подивившись на паруючі котлети з пюре і салатом.
— Я ж казав, що не люблю салати з м'ясом, вони весь смак змінюють в гіршу сторону, — поскаржився він; незважаючи на це, виделка з ножем вже були в його руках.