Ритмічна музика лунає з колонок і розноситься по всьому танцювальному майданчику, де дуже затхло від активності. Чути неприємний слуху звук ковзання кросівок по паркетному покриттю. Танцюристи шумно дихають від тривалого тренування. У японській академії мистецтва незабаром кінець семестру, тому на студентів чекає звітній концерт. Ще на додачу попереду свята, а їхня академія готує концерт на Різдво.
Хореограф натискає кнопку і музика затихає. Танцюристи зупиняються: хтось одразу падає на підлогу, хтось упирається долонями в ноги і намагається перепочити. В танцювальній залі тепер чітко можна почути важке дихання кожного танцюриста.
— На сьогодні закінчили, можете відпочивати. Зустрічаємось завтра, як завжди, — вимовляє хореограф, роблячи кілька ковтків води.
Сил сказати щось у відповідь у студентів просто немає, але майже кожен то киває головою, то махає рукою на знак того, що вони всі почули і все зрозуміли.
— Звітній концерт поставили перед різдвяними. Адміністрація вирішила відпустити вас усіх раніше на канікули, – розповідає чоловік. — Тому до звітного концерту у вас залишився тиждень, а до Різдва - майже два.
— Але, містере Ча, хіба ми встигнемо підготувати одночасно і звітні номери, і різдвяні? — питає хтось із групи танцюристів.
— Соно, не хвилюйся про це. Ви всі також можете не хвилюватися. Учора на зборах я запитав про це, тому доводжу до вашого відома: професор Ян сказав, що якщо вам під силу підготувати кілька різних номерів, то ви можете продовжувати тренуватися та готуватися за тією ж програмою. Проте, якщо вам важко поєднати все разом, вам дозволили на звітному концерті представити два будь-які номери з програми на Різдво. Тож, вибір за вами, — пояснює чоловік.
— Ну, хоча б щось, — полегшено видає дівчина, яка сиділа на підлозі.
—Так що. Ви подумайте і бажано завтра скажіть, хто і з чим виступатиме, а зараз я з вами прощаюсь. До завтра, товариство, — махає рукою на прощання.
— До побачення, — долинає з різних кутів зали.
Втомлені студенти почали повільно збиратися та по черзі залишати танцювальну залу.
— За тобою сьогодні прийде твій шуга дедді? — запитує юнак.
— Боже, мовчи, — шипить Чонгук на друга. — І він не мій шуга дедді, — шепоче хлопець, щоб не почули решта, хто ще не покинув залу.
ВИ ЧИТАЄТЕ
My princess
FanfictionЧонгук ніколи не замислювався, що його щось пов'язуватиме з другом батька. Але їх пов'язує чимало, тому що саме зараз він благає дивиться на нього і просить уваги. ------ оригінал на фікбуці - https://ficbook.net/readfic/11765972 автор: Stacia.Dark...