• Хлопчик із борделя.• <Закінченний>

12

Навколо так галасливо.  Все ще десь чути постріли, якісь крики Команди, щось розбивається, але Чони не чують.  У вухах лише якийсь свист і стукіт власних сердець.  Або не їх.  Це серце їхньої омеги , що слабшає пульс який кожен альфа зараз відчуває тримаючи руку на зап'ясті Чіміна .  Серце якого ще б'ється, але чи довго? 

Т : Чімін ~ і ... малюк не лякай благаю - Техен тряс тихесенько Пака , сподіваючись , що це жарт або його план

Г : Те , він без броніжилета .  Куля правда пройшла.  Кошеня, потерпи все буде добре.  Поїхали до лікарні, Те!  Швидше!! 

Техен вийшов із заціпеніння взяв, Пака на руки і кулею попрямував у машину, а за ним Чонгук.  Гук сів на пасажирське сидіння, тому що для керування його нога була не в кращому стані, брат передав йому  Чімі сам сів за кермо .  Альфам здавалося, що так швидко вони навіть від погоні не виїжджали.  Правил дорожнього руху зараз не існує.  Головне встигнути!  Під'їхавши їх зустріли біля входу з каталкою, оскільки Гук у машині зателефонував, що вони їдуть з омегою з кульовим пораненням.  Чімі відвезли, а альфи заплативши, щоб не було питань, де міг Пак отримати кулю, сіли біля операційної.  Зараз усередині було просто жахливо.  Це була помилка .  Помилка втягувати їхню омегу у все це лайно. 

Т : Це не правильно .. Господи будь ласка можна він буде жити - Те опустив голову на власні коліна і обхопив її руками , - ми не повинні більше наражати його на подібну небезпеку

Г : Ти ж розумієш , що у нас один вихід ... Чімі краще  без нас і це факт..- Гук буквально видавлював із себе слова.  Йому дуже важко давалася ця розмова, як і Техену

Т: Ми повинні зникнути з його життя. - Те знову сів рівно

Г: Ось тільки якщо це життя в нього залишиться ... Такого повороту подій альфи б собі не пробачили ніколи. 

Через п'ять болісних годин вийшов лікар альфа і повідомив, що омега живий.  Кулю витягли, а важливі органи дивом не зачеплені.  Але кровотеча була рясна.  Його переведуть до палати.  Коли прокинеться поки що невідомо, але в найближчі три дні, а після ще буде в лікарні.  Чони були щасливі.  Їхній малюк живий і скоро видужає.  Але щастя тривало недовго.  Адже зараз вони стоять біля дверей палати Пака.  Вони хочуть попрощатися.  Хлопці розуміють, що зроблять Мінні дуже боляче тим, що він прокинеться, а його альф не буде, але інакше ніяк.  Його запам'ятали і навіть якщо Чони не візьмуть його на завдання Пака шукатимуть у їхньому домі .. у будь - якому разі це ризик , а вигадувати як усе убезпечити лише підтвердження факту , що одного разу альфи вже не вберегли найдорожчу людину .