Демон всередині мене

ლ⁠(⁠^⁠o⁠^⁠ლ⁠)

Зауч: Т/І Т/Ф, негайно до директора!!!
Класний: Що на цей раз зробила???
Т/І: Я сьогодні нічого ще не робила.
Класний: Давай, іди вже.
Дівчина встала і пішла до кабінету директора. Коли вона туди увійшла, побачила там своїх батьків.
Т/І: Викликали???
Директор: Так, сідай.
Дівчина сіла.
Директор: Твої батьки хочуть тебе перевести з цієї школи в іншу.
Т/І: А в яку школу???
**
Т/І: Що??? Але ж там глухомань.
Мама: Чому ж, там є дуже багато містики.
Т/І: І коли я їду???
Тато: Сьогодні в вечері.
Директор: Мені звісно ж легше буде, без Т/І, але вона йшла на золоту медаль. Єдина з усіх.
Мама: Вам її лишити???
Директор: Ні. А ви що, маєте кудись їхати???
Мама: Так, ми маємо їхати на Балі.
Т/І: А я???
Тато: Є тільки 2 місця. На мене і на маму.
Дівчина склала руки. Її батьки взяли документи і вони пішли додому. Батьки Т/І, завжди любили подорожувати, іти в дорогі ресторани, але без Т/І. Адже, вона у них була не спланованою дитиною. Вони ніколи не дивилися до Т/І. Вони могли лишити дівчинку одну на декілька днів, з одними макаронами. Коли вони прийшли додому, дівчина зразу пішла збирати речі і менше ніж 2 години, вона склала всі свої речі. Дещо в коробки, дещо в сумки. Коли вона переодягала подушку, швидко забрала конверт зі своїми грошима, і склала їх у коробку до своїх речей.
Мама: Ти там скоро???
Тато: Давай швидше, а то на автобус запізнишся.
Дівчина склала на (спеціальний) візок всі свої коробки і не попрощавшись зі своїми батьками, вона пішла.В Гравіті Фолз, вона їхала в перше за довгий період. Хоч там колись жила бабуся дівчинки, вона ніколи її не навідувала. Ось вона стоїть на зупинці і чекає свого автобуса. До його приїзду, ще 15 хвилин. Раптом в неї хтось врізається.
???: Діпер, будь акуратнішим.
Діпер: Сама будь акуратніше. Якби ти не штовхнула мене, то я б не впав на цю дівчину.
Хлопець встав і допоміг піднятися Т/І.
Діпер: Вибач мене і мою сестру.
Т/І: Нічого страшного. До речі, я Т/І.
Діпер: Я діпер, а це моя сестра Мейбл.
Мейбл: Привіііііт.
Т/І: Куди ви маєте їхати???
Діпер: Ми до дядька маємо їхати. В Гравіті Фолз.
Т/І: Що??? Я також туди їду.
Мейбл: Крутооооо. А до кого???
Т/І: У мене там бабуся жила. Тепер я там буду жити.
Діпер: А ти знала, що там всякі містичні істоти є??
Т/І: Знаю. Я колись цим захопилася, але батьки мене забрали звідти.
Діпер: Що??? А яких істот ти знаходила???
Т/І: Гномів і то, вони мене чуть не кокнули.
Діпер: А ти б не хотіла, зі мною шукати пригоди???
Мейбл: А дядько Форд???
Діпер: Я думаю, він не буде проти.
Мейбл: Т/І, а в тебе є друзі з Гравіті Фолз???
Т/І: Ні.
Мейбл: Давай я тебе познайомлю зі своїми подругами.
Т/І: Ладно.
Діпер почав розмовляти з Т/І на рахунок створінь в лісах цього містечка, навіть показав щоденник.
Т/І: Вау.
Раптом дівчині на очі попав трикутник в капелюсі з оком.
Т/І: Що??? Білл Шифр???
Діпер: Ти знаєш, хто такий Білл???
Т/І: Ага, він до мене досі у снах приходить, і хоче створити угоду.
Діпер: Надіюсь ти не потиснула йому руку???
Т/І: Я що дура?? Я знаю, що він багато чого не договорює.
Діпер: Де ж ти була 2 роки тому???
Приїхав їхній автобус. Вони зайшли в нього. Діпер допоміг затягнути візок з речами Т/І і вони всі 3, сіли разом. Мейбл дістала фотоапарат і вони в трьох разом сфотографувалися, а через декілька секунд, вилетіла фотографія. Розвіявши її, дівчина вліпила фотографію в альбом «Літні пригоди». Т/І також дістала фотоальбом, який був пустим. Вона дістала свій фотоапарат, сфотографувалася з новими друзями, вклала фотографію в альбом і підписала: «28.05. Початок літніх пригод». Дописавши, дівчина склала альбом у сумку. Компанія друзів, цілу дорогу говорили про все.
Діпер: То ти тепер будеш жити в Гравіті Фолз???
Т/І: Ага.
Діпер: А батьки???
Т/І: Батькам на мене начхати.
Мейбл: Ну і ладно. Забий на них.
Вони продовжили говорити. До Т/І, декілька разом дзвонили батьки, але вона не піднімала трубку. Вони їхали майже день, тому дуже сильно стомилися, крім Т/І. Вона цілий день пила каву.Коли вони приїхали, то на зупинці чекали якісь люди. Т/І склала речі. Мейбл вибігла і впала в обійми якогось чоловіка.
Мейбл: Дядьку Стен. А де дядько Форд???
Форд: Я тут.
Дівчина набігала на дядька, в той час як її брат, допомагав Т/І витягати з автобуса речі.
Діпер: Привіт дядьку. Познайомся, це наша нова подруга, Т/І.
Т/І: Добрий день.
Мейбл: Вона переїхає в будинок своєї бабусі.
Стен: Я Стен Пайнс, а це мій брат Форд Пайнс
Форд: Т/І??? Т/І Т/Ф??? Скільки літ, скільки зим. Як там твій блокнот???
Т/І: Після останньої зустрічі з Біллом, він перетворився на груду попилу. А ви, знайшли ще якісь аномалії???
Форд: Я ні, а от Діпер. Ти до бабусі приїхала???
Т/І: Можна і так сказати.
Форд: В смислі???
Т/І: Так через років 5, після нашої останньої зустрічі, бабуся померла. Хата переписана на мене а батьки мене, можна сказати вигнали.
Форд: Ого. А чому???
Т/І: Сама не знаю, але головне, що я більше не буду їхньою прислугою.
Форд: Т/І, давай я допоможу тобі з речами.
Т/І: Не треба. Дякую що зніс мої речі Діпер.
Діпер: Завжди будь ласка. О, ми не могли б обмінятися номерами???
Т/І: Так, звісно.
Вони обмінялися номерами з близнюками Пайнс.
Т/І: Все, я пішла. Всім пака.
Всі: Пака.
Дівчина пішла іншою стежкою. Цією стежкою, вона ходила, ще коли їхала до бабусі. Вона ішла до будинку хвилин 20.
Діпер: Яка ж вона класна.
Мейбл: Ей, братику. А як же Вееееееенді.
Діпер: Вона в минулому. А що робити з       Т/І???
Мейбл: Поклич її з нами погуляти.
Діпер: І куди ми підемо???
Мейбл: Просто по містечку погуляємо, підемо в ліс, пошукаємо пригод.
Діпер: Добре. Але давай розкладемося, а потім підемо гуляти. Стен, ти не проти???
Стен: Ідіть куди хочете, головне мені не мішайте.
Мейбл: Ураааа.
Близнюки побігли поперед своїх дядьків до чудернадської хижки.  Забігши на горище, вони почали розкладати свої речі. Т/І, також розкладала свої речі. За 1,5 години, вона розклала речі, прибрала і зуміла переодягнутися. Заглянувши в шкафчики, вона зрозуміла, що в неї їжі немає, тому вона взяла свою сумку і пішла містечко. Вона ішла і розглядала містечко і випадково зіткнулася з кимось.
Т/І: Ой вибачте.
Мейбл: Т/І, а ми саме до тебе хотіли дзвонити.
Т/І: Привіт.
Вони пішли разом до магазину. Всю дорогу, вони дурачилися.
Мейбл: А ти, ще не бачила Діпера, коли він був закоханий у Венді.
Діпер: Мейбл.
Т/І: Ахаха.
Вони увійшли разом у супермаркет. Вони ходили по магазину. Т/І, купляла їжу до себе додому, а близнюки до себе додому, адже дядьки їхні, харчувалися тільки в кафе.
Діпер: Ахахаха.
Вони так договорилися, що не замітили, що прийшли до будинку Т/І. Вони занесли їжу в холодильник і пішли до хижки Чудес.
Діпер: Так, є. Ідемо гуляти???
Т/І: Пішли.
Мейбл: Т/І, а ти будеш іти на літовін???
Т/І: Не знаю.
Діпер: Давай з нами підемо гуляти???
Мейбл: Таааак. Всеодно будемо скучати в двох.
Діпер: А як же Гренда і Кенді???
Мейбл: А вони знайшли собі хлопців і забули про мене.
Т/І обняла подругу.
Т/І: Забий на них. Вони просто дурні, що так поступили.
Мейбл обняла подругу у відповідь. Вони пішли гуляти дальше. Вони пішли в ліс. В лісі, Т/І їх повела до родника, біля якого вони знайшли камінчики.
Діпер: Що це за камінці???
Т/І: Прості камінці. Їх можна зачаклувати, на щастя, везіння, любов, перемогу, невдачу, невезіння, ненависть. Також можна з нього зробити амулет-захисник, або просто прикрасу.
Мейбл: А давайте ми зробимо свої амулетики???
Т/І: Давайте.
Дівчина повела їх ще дальше в ліс.
Т/І: Тут можна вибрати любий колір.
Друзі вибрали по камінчику. Діпер взяв блакитну, Мейбл взяла позову а Т/І взяла жовтий.
Мейбл: А їх можна підпилити???
Т/І: Звісно.
Мейбл: Ураааааа.
Діпер: А в тебе є свій знак???
Т/І: Так, є. Трикутник.
Мейбл: Що???
Т/І: Я єдина, кого слухає Білл.
Діпер: Всмислі???
Т/І: Коли я побувала в іншому світі, то побачила, що той трикутник грьобаний, сказав, що я нагадую йому одну дівчинку з 15 століття, до якої він прив'язався, але вона померла від рук якогось барону.
Діпер: Ого. То ти маєш владу над Біллом???
Т/І: Ага. Та я його ніколи не викликаю, а він у снах приходить і каже, що хоче помиритися.
Мейбл: Ідемо до хижки Чудес.
Друзі пішли туди.