На володіння феодала, в маленьке село, переселилася дівчина. Її русяве волосся сяяло золотом на сонці, її зелені, смарагдові очі, зачаровували. Одного дня, прогулюючись своїми майбутніми володіннями, молодий пан побачив Ганну і її образ не міг біль...
Стояв чудовий квітковий аромат. Огляд землі був найулюбленішим обов'язком молодого спадкоємця Хорива. Єдиний час, коли йому не докучали купи документів і навчання перед тим, як перейняти території феодала. Нещодавно оголосили про заручини Хорива і розпещеної польської пані Зузанни Войцик. Парубка вже нудило від пані і панів шляхетної крові. Зустрічі з ними були схожі на тиху війну, де кожен за теплими словами приховував ненависть і заздрість до тих, хто вище і зневагу до нижчих. Після дебюту, кількість цих зустрічей зросла в десятки разів і єдиним відпочинком для душі стали розмови з простим людом, який завжди казав те, що на думці, лиш зрідка щось приховуючи. Тепле сонце грало зайчиками на воді, навкруги була незвично велика кількість метеликів. Хлопець підійшов до кривенького дерев'яного паркану. По ту сторону огорожі дівчина поливала квіти й іншу рослинність і наспівувала собі під ніс: Яро, дай благословення Усім дітям своїм. Подаруй нам сяйво І освіти шлях тернистий, Поки Мара не звабила нас На злі справи. "Голос гарний, а от хист до римування зовсім відсутній. Судячи з усього вона язичниця.. Дивно, я думав після 988 усі стали на шлях християнський. Хіба що.." - холодок пробіг по спині Хорива, але за мить він узяв себе у руки, - "Ні, то все легенди, не може бути". Але врода дівчини, що поливала квіти була майже відьомською. Русяве волосся сяяло золотом. Раптом Хорив оступився, під його ногою хруснула гілка. Дівчина здригнулася, її смарагдові очі забігали, вишукуючи спостерігача. - Прошу вибачення, пані. Це я. Дозвольте відрекомендувати себе. Хорив Порохівниця, а ви? Я не бачив вас тут раніше. - Добрий день. Я Ганна, просто Ганна, не маю прізвища. Я переїхала вчора, а тепер вибачте, у мене є справи. - Ох, поки ви не пішли. Я не хочу бути надто допитливим, але звідки тут стільки метеликів? Вперше бачу таке - Добромисл. Біля нього завжди багато метеликів, особливо в липні. Що ж, сподіваюсь, це все? - А, так... Вибачте
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
