НЕ ЧАСТИНА, ЗНАЙОМСТВО ПЕРЕД ІСТОРІЄЮ

46 5 3
                                    

Добрий день шановне панство. Я Лілія. 14 років. Згодна я не дуже доросла, але цілком  розумна. У моєму дворі мене називають "відьмою" тому що я можу закохати в себе абсолютно любого хлопця. Напевно тому мене так не люблять дівчата.  Аже ж є одне виключення. Це ще одна дівчина - Танька. Файна подруга нічого не скажу. І ось наше невеличке знайомство закінчилось.



Звичайний сонячний осінній день.  Дівчина спокійно сиділа насолоджуючись  канікулами малюючи мольберти та слухаючи музику в навушниках і майже не чутно підспівувала

Л: кохайтеся чонобриві...... та не з москалями..

*дзвінок* 
Л: Ало?
Т: Ало, Ліль. Досить байдики бити. Піднімай свій самовар, одягайся і виходь у двір, ми з хлопцями тебе чекаєм. 
Л: Ні давайте без мене, в мене справи є
Т: Чуєш Ліль. Слухати заповіт Тараса Шевченка 24/7 це не справа. Ти його до сих пір вивчити не можеш. Стидоба 
Л: Гаразд гаразд. Вийду. Один момент
Т: ага давай
Дівчина встала зі свого столу, сховала малюнок, вимкнула на телефоні музику.  І почала переодягатись.  Вона дістала жовте худі і одягнула вільни джинси. Взула білі кросівки і пошкандибала у двір

Всі жінки - відьмиWhere stories live. Discover now