Попіл в нашому одязі(The Ash is in Our Clothes)

Ніл

Точка зору Ніла на те, як Аарон вривається до їхнього гуртожитку, а Ендріли займаються речами з позначкою 18+. Це швидше до і після того, як Аарон зайшов, що призвело до цього і як вони впоралися з цим за пів години до того, як Ніл зіткнувся з Аароном.

Це не було чимось, що вони зробили легковажно, це було створено і пом’якшено за той час, що вони знали один одного, поступово та повільно, з мінімальним прогресом щоразу.

Це було те, що занадто швидко повертало Ендрю назад, щоб відбуватися часто. Лише гарні дні дозволяли це, дні, коли ночі не були сповнені спогадами, грубими руками, димом в легенях і подорожами на машині.

Ніл гарно навчився розуміти свого партнера, міг дізнатися відповідь задовго до того, як запитає. Ніжні дотики були нормальними без запитань, але це... Це те, про що він ніколи не перестане запитувати.

Ендрю лежав на дивані, розтягнувшись на всю його довжину й повернувши голову, щоб дивитися передачу, яку він вимкнув задовго до того, як Ніл увійшов до кімнати.

Він перемістився, спостерігаючи за Нілом, коли той підійшов до дивану. На його губах з’явилася ніжна усмішка, призначена лише для Ендрю. Він зупинився, ледь не торкнувшись дивана. Хлопець нахилив голову.

Його губи вимовили «так чи ні», голос був грубим і глибоким, коли його гомілка торкнулася подушки.

Ендрю простяг руку, пальці вчепилися в тканину вільної сорочки Ніла, і обережно потягнули його.

Ніл струсив з плечей рюкзак, недбало опустивши його на підлогу. Він нахилився ближче, спостерігаючи за тим, як змінюється погляд Ендрю. В нижній частині його живота з’явилося тепло і він відчув, як серце в грудях почало прискорено битися. Вічність – це дуже довго, але Ніл знав, що він ніколи не зможе забути те, що Ендрю змушував його відчувати.

— Дрю, – пробурмотів Ніл із запитальною інтонацією.
Ендрю потягнув сильніше.

— Так.

І Ніл пішов на це, дозволяючи Ендрю тягнути, і притискати його до себе, ноги м’яко впиралися в подушку по обидва боки від стегон Ендрю, тіла не стикалися, але були досить близько, щоб відчувати тепло один одного. Ніл підвівся на лікті з обох боків від вух партнера, обличчя було досить близько, щоб відчувати його дихання.

Ніл відчув жар по всьому тілу, бажання, яке він відчував до цього юнака взяло його тіло в заручини. Він зазирнув у горіхові очі Ендрю, коли той повільно підняв руку між ними, проводячи пальцями по животу Ніла. Тканина зачепилася, змусивши його сорочку піднятися, оголюючи натреноване тіло. Ендрю дивився у відповідь, а його інша рука торкнулася оголеного живота, і Ніл не міг стримати тремтіння, яке пробігло його тілом.

Він нахилився вперед, ласкаво притискаючись носами з Ендрю, коли дотик партнера став важким для його шкіри. У Ніла перехопило подих, після того як рука, що не досліджувала його тіло, зустрілася з власним плечем, і простежила за тильною стороною руки до його долоні, що вчепилася в диван. Пальці Ендрю потягнулися до його пальців, і Ніл обережно підняв руку, відчуваючи, як Ендрю ковзає між ними й диваном, а потім переплів їхні пальці, та потягнув.

Ніл доторкнувся носом до щоки хлопця, ледь помітно поцілував її губами, а потім міцніше стиснув сплетені руки. Ендрю міцніше обхопив низ живота, його пальці перемістилися до пояса, дозволяючи гумці треників Ніла притиснути його пальці до шкіри, доки груди Ендрю глибоко підіймалися та опускалися

— Так чи ні? – він зітхнув, і Ніл кивнув йому.

— Так, – сказав він у щоку Ендрю.

Рука Ендрю повільно перемістилася до його стегна, голова відкинулася назад, а пальці вп’ялися в шкіру. Губи Ендрю притиснулися до його губ і Ніл заплющив очі, глибоко вдихаючи.