Надворі ставало холодно. Осінь потихеньку відтісняла залишки літньої теплоти. Чан сильніше закутався у свій светр бежевого кольору. Почався дощ, маленькі краплі тихенько тарабанили по склу. Кріс відкрив свою парасольку, чекаючи на автобус на зупинці.
Небо вкрилося хмарами. Стало трохи темно, але періодично промені сонця злегка освітлювали вулиці, поки його знову не закрили хмари. В університеті, як завжди, було галасливо. Хтось цілим натовпом із чогось сміявся, хтось, як завжди, поділився на пари, а хтось просто готувався до занять. Бан Чан, озираючись, розмістився на одному з підвіконь, на якому сидів, малюючи. Дивне почуття охопило його з моменту, коли він увійшов. Це почуття переслідувало його вже тиждень. Наче хтось дивився на нього. Невідривно. Це лякало. Мимоволі Чан вхопився за свій хвіст, нервово смикаючи його пальцями.
- Хьон! - знайомий голос відволік його від роздумів і Бан повернувся побачивши незмінну парочку - Джисона та Чоніна. - Привіт!
Сон обійняв старшого, а Чонін помахав йому, продовжуючи залипати в телефон, як і раніше. Він усміхався, з кимось переписуючись. Чан відзначив на ньому чорне пальто і того ж кольору поло під ним. Кріс жодного разу не бачив на Чонінові одяг іншого кольору, крім чорного та білого. По ньому відразу можна було зрозуміти, що він альфа.
- Привіт. - привітався Бан Чан. – Що у вас зараз?
- У мене зараз пара з акторської майстерності, а у Чоніна... - Хан тицьнув молодшого ліктем у бік. - Що в тебе?
- Що? - Ін смикнувся, лише на секунду відірвавшись від гаджета. - А... Історія Кореї. - І знову залип у екран.
- Не звертай уваги. - махнув рукою Джисон. - Він учора з якимсь дівчиськом у клубі переспав, тепер переписується з нею. А в тебе що?
- Аналіз образотворчого мистецтва. - відповів Крістофер. - То його можна привітати? Має вже пару?
- Ні. Він не помітив її, якщо ти про це. - сказав Сон, коли Чонін продовжував не звертати уваги на їхню розмову. - У нього взагалі таке рідко трапляється. Вчора перебрав просто.
- З якого приводу? - Чан дуже допитливий.
- У нього вчора був день народження. - Хан занадто балакучий.
- О... Вітаю. Зі святом! - на слова Бан Чана, Джи знову тицьнув його ліктем.
- Так, дякую... - відповів Ян.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Емоційний сплеск
Fanfiction[Друга частина трилогії "Любов з перевертнями"] У цьому світі кожному має дістатись свій перевертень. Стандартна пара - перевертень-альфа та людина-омега. Іноді навпаки. Але що зовсім неможливо, то це пара, що складається з двох перевертнів. А чи не...
