Мій голос

20%

Настав понеділок. Ніл, як завжди, встав рано вранці. Для того, щоб сходити на пробіжку. У ліжку Ендрю не було. Ніл вийшов із спальні і побачив таку картину:
Ендрю стоїть за кухонним столом і робить бутерброди.
Нілу це здалося дивним, бо зазвичай Міньярд робить один великий для себе. Ще більше він здивувався, коли побачив дві чашки.

— Пів години і щоб твоя срака була тут, – сказав Ендрю, так і стоячи спиною до нього. Після цих слів, Ніл вийшов. Біжав він за звичним маршрутом. Думки знов і знов поверталися к тим бутербродам і чашкам.
"Не може цього бути. Да щоб Ендрю, і готував мені сніданок. Маячня якась."
Так як і сказав Міньярд, Ніл повернуся через пів години. Сів за стіл. Перед його носом поставили миску. Збоку ще й чашку впихнули. Ніл підняв погляд на Ендрю, той же сів навпроти і став пити каву. Очі Джостена різко заморгали  і почали ходити у різні сторони, Ніл не розумів яка цегла впала на голову Ендрю. Глибоко зітхнувши, він почав їсти.

Поки Джостена копошився, час минав. Спочатку він сходив у душ, а потім глянув на годинник.
"Запізнююсь".
Точніше вони з Ендрю запізнювалися через нього. Кевіна вже давним-давно тут не було, а Нікі пішов ще вчора до Мета.

Джостена схопив рюкзак, кинув потрібну книги. Потім пригадав, що забув ручку. Згодом згадав, що забув ключі. Коли він уже хотів виходити, то згадав, що не взувся. Останнім часом він часто спізнюється і витає в хмарах.
  Ендрю був одягнений, йому залишалося лише спуститися до машини. Він спостерігав за Нілом, що сполошився.
— Рукавиці взяв?
— Чорт, ні, – Ніл підвівся з підлоги і побіг назад до спальні.
Нарешті вони спускалися.
— Навіть ти знаєш, що я забув, – буркнув Джостен.
— Ти їх завжди забуваєш, – спокійно відповів Ендрю.
— Га? – здивувався Ніл.
"Коли він цікаво це помітив?"

Тренування пройшло як завжди.
Надворі стояла спека, через яку Ніл ледве стояв на ногах. На заняття йти зовсім не хотілося, а тим паче через весь кампус. Але треба було йти. Рятувало лише те, що Ніл звик швидко пристосовуватись до такого. Він жив у різних кліматах і це добре допомагає. Тим більше, у нього хороша витривалість.
Після занять, вичавлений як лимон, Ніл йшов до машини Міньярда. Ендрю чекав на нього з сигаретою в зубах. Обличчя Джостена було рожевого кольору через спеку. Зате ось Ендрю був чисто білим. Шкіра була мармурове. А волосся таке як вранці.
— Як ти можеш так ідеально виглядати за такої погоди? - Запитав Ніл.
На це Ендрю не відповів. Він простягнув руку до лоба Джостена. Ніл полегшеного видихнув. Рука Міньярду була приємно холодною. Він запитливо глянув на Ендрю.
— Холодну пляшку тримав, — пояснив Міньярд.
Вони сіли в машину і попрямували до гуртожитку.

  Час наближався надвечір. Ендрю їв своє звичне шоколадне морозиво. А Аарон прийшов пограти в приставку з Кевіном. Нікі захоплююче дивився за грою і охав на кожному кроці. А також пищав за кожний виграш одного з них. Ніл не знав, що робити, тому просто лежав на дивані. У якийсь момент він теж почав спостерігати за грою, але через якийсь час очі почали злипатися і він заснув.
Ніс лоскотало. Ніл почав крутити голову і в якийсь момент прокинувся. Біля нього, на дивані, сидів Ендрю. Міньярд дивився на нього згори донизу.
— Ходімо на ліжко, — сказав Ендрю.
Спочатку Ніл не зрозумів. А потім, сонний став вставати. Було жарко, навіть уночі. Шия спітніла, як і руки. Волосся падало на лоб, теж трохи вологе. Ніл підвівся на ноги, перед ним уже стояв Ендрю. Міньярд прибрав спадаючі локони з його чола. Нілу хотілося, щоб Ендрю частіше чіпав його волосся.
Вони увійшли до спальні. Джостен уже хотів лягти, але Ендрю покликав його пальцем і вказав на своє ліжко. Ніл слухняно ліг, водночас Ендрю пішов і ввімкнув вентилятор, спрямований на його ліжко. Міньярд ліг з краю, але не на подушку, а так, щоб повітря потрапляло і на Ніла.
Минуло кілька хвилин. Джостен повернув голову до Ендрю. Той лежав із заплющеними очима, а волосся ворушилося з-за повітря. Через уважний погляд, Ендрю розплющив очі. Він повернув голову.
- Чого? - Запитав Ендрю. Ніл замотав головою в різні боки. А потім сам запитав:
- Так чи ні?
- Так.
Джостен узяв Ендрю за зап'ястя, а потім ліг на подушку. Потім поклав руку Міньярда на голову і заплющив очі.
Ендрю тихо хмикнув і погладив Джостена по голові. За кілька хвилин Ніл уже сопів. Ендрю повністю розвернувся до нього.
"Гарний чортяка", - подумав Міньярд.
Подивившись на Ніла, Ендрю теж заснув, так і не вимкнувши вентилятора.