Її волосся роздувалося від вітру. Обличчя неможливо було побачити у темноті. Проте, здавалося вона біжить від когось, адже ніби хтось переслідує її. Ніби чиїсь очі шукають у темноті лісу.
Біхши по схилі, зачепившись через камінець вона зупинилась, так само як і очі які ішли за нею, вони виконували все, що робила дівчина. Потім підвелась та побачила хатину, яка було обвита гілками та терновими кущами, здавалось люди не заходили у ню сотні літ. Але тоді слово "хатина" викликало комфорт і вона зайшла туди. Головне, вже не відчувалось, що за нею хтось стежить і нарешті знайшлося укриття.
На стінах будинку були затерті картини на яких просвідчувались хіба, що дивні символи. Стояло багато книжок, що були майже розірвані та баночки із осадами від рідин.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Дівчина підійшла аби розкрити книгу, лише легеньке світло підсвідчувало їй, адже на вулиці була глибока ніч. Нерозглядівши вона впала, ненароком відкрився якийсь балон з газом, тоді вже майже не дихала..
